Revelation (Ukranian)

1

1:1b.REV.001.001 Одкриттє Ісуса Христа, котре дав Йому Бог, показати слугам своїм, що має скоро бути, і показав, піславши через ангела свого, слузї своєму Йоанові,

1:2b.REV.001.002 котрий засьвідкував про слово Боже, і сьвідченнє Ісуса Христа, і що видів.

1:3b.REV.001.003 Блаженний, хто читає, і хто слухає слова пророцтва, і хоронить, що написано в ньому; бо час близький.

1:4b.REV.001.004 Йоан семи церквам, що в Азиї: благодать вам і впокій від Того, що єсть, що був, і що прийде, і, від семи духів, що перед престолом Його;

1:5b.REV.001.005 і від Ісуса Христа, котрий сьвідок вірний, первородень із мертвих, і князь царів земних; Йому, милуючому нас, і обмившому нас від гріхів наших в крові своїй,

1:6b.REV.001.006 (і зробив тому нас царями і сьвящениками Богу і Отцеві своєму,) слава і держава по вічні віки. Амінь.

1:7b.REV.001.007 Ось, ійде з хмарами, й побачить Його всяке око, і ті, що Його прокололи; і заголосять перед Ним усї роди землї. Так, амінь.

1:8b.REV.001.008 Я АльФа і Омега, почин і конець, глаголе Господь, що єсть, і що був, і що прийде Вседержитель.

1:9b.REV.001.009 Я Йоан, і брат вам, і спільник у горю і в царстві і в терпінню Ісуса Христа, був на острові, званім Патмос, за слово Боже, і за сьвідкуваннє Ісуса Христа.

1:10b.REV.001.010 Я був в дусї в день Господень, і чув ізза себе великий голос, наче труби, що глаголав:

1:11b.REV.001.011 Я АльФа і Омега, Первий і Останнїй; і що бачиш, напиши в книгу; і пішли церквам, що в Азиї: в ЕФес, і в Смирну, і в Пергам, і в Тиятир, і в Сарди, і в Филадельфию, і в Лаодикию.

1:12b.REV.001.012 І обернув ся я, щоб побачити, чий се голос, що глаголав до мене; а обернувшись, побачив я сїм сьвічників золотих;

1:13b.REV.001.013 і посеред семи сьвічників подібного Сину чоловічому, з'одягненого в довгу одежу, і підперезаного по грудєх золотим поясом.

1:14b.REV.001.014 Голова ж Його і волоссє білі, як вовна біла, як снїг; а очі Його як поломінь огняна;

1:15b.REV.001.015 а ноги Його подібні до мідї, наче в печі розпаленої; а голос Його, як шум многих вод;

1:16b.REV.001.016 а мав Він у правій руцї своїй сїм звізд; а з уст Його виходив меч обоюдний, гострий; а очі Його, як сонце, що сьвітить у силї своїй.

1:17b.REV.001.017 І коли побачив Його, впав я до ніг Його як мертвий; і поклав Він праву свою руку на мене, глаголючи менї: Не бій ся, я Первий і Останній, і живий;

1:18b.REV.001.018 і був я мертвий, і ось живу по вічні віки; амінь. І маю ключі пекла і смерти.

1:19b.REV.001.019 Напиши, що бачив єси, і що єсть, і що має бути після сього;

1:20b.REV.001.020 тайна семи звізд, котрі бачив єси у правиці моїй, і сїм сьвічників золотих (така): сїм звізд, се ангели семи церков; а сїм сьвічників, се сїм церков

2

2:1b.REV.002.001 Ангелові Ефєської церкви напиши: Се глаголе Той, що держить сїм звізд у правицї своїй, що ходить посеред семи сьвічників золотих:

2:2b.REV.002.002 Знаю діла твої, і труд твій, і терпиливість твою, і що не можеш терпіти лихих, і досьвідчив тих, що зовуть себе апостолами, та ними не є, я знайшов їх ложниками,

2:3b.REV.002.003 і терпів єси, і маєш терпиливість, і задля імени мого трудив ся єси, і не знеміг ся.

2:4b.REV.002.004 Тільки ж маю проти тебе, що ти любов твою перву оставив.

2:5b.REV.002.005 Згадай же, з відкіля випав єси, і нокай ся і перві діла роби; а то прийду до тебе скоро, і двигну сьвічник твій з місця його, коли не цокаєш ся.

2:6b.REV.002.006 Тільки ж се (добре) маєш, що ненавидиш діла Николаітів, котрі й я ненавиджу

2:7b.REV.002.007 Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам: Хто побідить, тому дам поживати від дерева життя, що по середині раю Божого.

2:8b.REV.002.008 І ангелові церкви Смирнейської напиши: Се глаголе Первий і Останній, що був мертвий і ожив:

2:9b.REV.002.009 Знаю діла твої, і горе і убожество (багатий же єси), і хулу тих, що зовуть себе Жидами, та ними не е, а зборище сатани:

2:10b.REV.002.010 Нїчого не бій ся, що маєш терпіти. Ось, диявол вкидати ме декотрих із вас у темницю, щоб спокусити вас; і мати мете горе десять день. Будь вірний аж до смерти, і дам тобі вінець життя.

2:11b.REV.002.011 Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам. Хто побідить, не мати ме кривди від другої смерти.

2:12b.REV.002.012 І ангелові церкви, що в Пергамі, напиши: Се глаголе Той, що має меч обоюдний, гострий:

2:13b.REV.002.013 Знаю дїла твої, і що ти домуєш, де престол сатани, і держиш імя моє, і не відрік ся віри моєї і в ті днї, коли Антипа, сьвідок мій вірний, убитий у вас, де домує сатана.

2:14b.REV.002.014 Тільки ж маю дещо проти тебе, бо маєш там таких, що держать ся науки Валаама, котрий навчив Валака ввести поблазнь перед синами Ізраїлевими, щоб їли ідодські жертви і жили в перелюбі.

2:15b.REV.002.015 Також маєш і таких, що держать ся науки Николаітів, що я ненавиджу.

2:16b.REV.002.016 Покайся; ато прийду до тебе скоро, і воювати му з ними мечом уст моїх.

2:17b.REV.002.017 Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам. Хто побідить, тому дам поживати від манни закритої, і дам йому камінь білий, а на камені нове імя написане, котрого ніхто не знає, тільки, хто приняв.

2:18b.REV.002.018 І ангелові церкви в Тиятирі напиши: Се глаголе Син Божий, що має очі свої, як поломінь огняна, і ноги Його подобні міді:

2:19b.REV.002.019 Знаю твої дїла і любов і служеннє, і віру, і терпиливість твою, і дїла твої, і що останнїх більше, як первих.

2:20b.REV.002.020 Тільки маю дещо проти тебе, бо даєш жінці Єзавелї, що зове себе пророкинею, учити і зводити моїх слуг, жити в перелюбі і їсти ідолські жертви.

2:21b.REV.002.021 Я дав їй часу, щоб покаялась в перелюбі своїм, та не покаялась.

2:22b.REV.002.022 Се я кидаю її на постіль, і перелюбників з нею у велике горе, коли не покають ся в ділах своїх.

2:23b.REV.002.023 І діти її убю смертю; і пізнають усї церкви, що я досліджую внутро і серця; і дам вам кожному по дїлам вашим.

2:24b.REV.002.024 Вам же глаголю, і иншим, що в Тиятирі, скільки їх не мають сієї науки, і котрі не пізнали гдибинї сатаниної, як кажуть, що не кину на вас иншого тягару;

2:25b.REV.002.025 тільки, що маєте, держіть, аж поки прийду.

2:26b.REV.002.026 І хто побідить, і хто хоронить аж до кінця дїла мої, тому дам власть над поганами;

2:27b.REV.002.027 і пасти ме їх жезлом залізним; як посуди глиняні покрушать ся; як се я приняв від Отця мого;

2:28b.REV.002.028 і дам йому ранню зору.

2:29b.REV.002.029 Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам.

3

3:1b.REV.003.001 І ангелові церкви в Сардах напиши: Се глаголе Той, що має сїм духів Божих, і сїм звізд. Знаю твої дїла, що маєш імя, що живеш, а мертвий єси.

3:2b.REV.003.002 Будь чуйний, і утверджуй инше, що має вмерти, бо не знайшов я, щоб дїла твої були скінчені перед Богом.

3:3b.REV.003.003 Тим то згадай, як приняв і чув єси, і хорони, і покай ся, коли ж не чувати меш, прийду на тебе, як злодїй, і не знати меш, якого часу прийду на тебе.

3:4b.REV.003.004 Та маєш не багато імен в Сардах, що не опоганили одеж своїх; вони ходити муть зо мною у білих, бо достойні.

3:5b.REV.003.005 Хто побідить, то з'одягнеть ся в білу одїж, і не витру імя його з книги життя, і визнаю імя його перед Отцем моїм, і перед ангелами Його.

3:6b.REV.003.006 Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам.

3:7b.REV.003.007 ангелові церкви, що в Филадельфиї, напиши: Се глаголе Сьвятий, Правдивий, що має ключ Давидів, котрий відчиняє, і нїхто не зачинить, і зачиняє, - і нїхто не відчинить:

3:8b.REV.003.008 Знаю твої дїла; ось дав я перед тобою незачинені двері, і нїхто не може зачинити їх; ти малу маєш силу, а схоронив моє слово, і не відрік ся імени мого.

3:9b.REV.003.009 Ось, я дам, що деякі із зборища сатаниного, котрі зовуть себе Жидами, та ними не є, а брешуть; ось я зроблю, щоб вони прийшли, і поклонились перед ногами твоїми, і пізнали, то я полюбив тебе.

3:10b.REV.003.010 Яко ж хоронив єси слово терпиливости моєї, то й я тебе схороню від години спокуси, що має прийти на цїлу вселенну, спокусити домуючих на землї.

3:11b.REV.003.011 Ось, ійду скоро; держи, що маєш, щоб нїхто не взяв вінця твого.

3:12b.REV.003.012 Хто побідить, зроблю його стовпом в храмі Бога мого, і вже не вийде геть; і напишу на ньому імя Бога мого, і ймя города Бога мого, нового Єрусалиму, сходящого з неба від Бога мого, і ймя моє нове.

3:13b.REV.003.013 Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам.

3:14b.REV.003.014 І ангелові церкви Лаодикийської напиши: Се глаголе Амінь, сьвідок вірний і правдивий, почин створіння Божого:

3:15b.REV.003.015 Знаю твої дїла, що ти нї зимний нї гарячий; о, коли б ти був зимний або гарячий!

3:16b.REV.003.016 Тим то, яко ж лїтний єси, і нї зимний нї гарячий, викину тебе з уст моїх.

3:17b.REV.003.017 Бо кажеш: Я багатий, і збагатїв, і нїчого не потрібую; а не знаєш, що ти бідолашний, і мізерний, і вбогий, і слїпий і голий.

3:18b.REV.003.018 Раджу тобі купити в мене золото, огнем перечищене, щоб збагатив ся; і білу одїж, щоб з'одягнув ся, і не було видно еорому наготи твоєї; і мастю від очей намасти очі твої, щоб бачив.

3:19b.REV.003.019 Я, кого люблю, докоряю і караю; будь же ревний і покай ся.

3:20b.REV.003.020 Ось, стою під дверми і стукаю; коли хто почує мій голос, і відчинить двері, то ввійду до нього, і вечеряти му з ним, а він зо мною.

3:21b.REV.003.021 Хто побідить, дам йому сїсти зо мною на престолї моїм, яко ж і я побідив, і сїв з Отцем моїм на престолї Його.

3:22b.REV.003.022 Хто має ухо, нехай слухає, що Дух глаголе церквам.

4

4:1b.REV.004.001 Після сього поглянув я, і ось, двері відчинені на небі, і перший голос, що я чув, якби (від) труби говорячої зо мною, сказав: зійди сюди, і покажу тобі, що має бути після сього.

4:2b.REV.004.002 І зараз був я в дусї; і ось, престол стояв в небі, а, на престолі Сидячий;

4:3b.REV.004.003 а Сидячий був подібний видом до каменя ясписового і сардинового; і веселка кругом престола, подібна видом як смарагд.

4:4b.REV.004.004 А кругом престола двайцять і чотири престолів; а на престолах бачив я двайцять і чотири старцїв сидячих, з'одягнених у біді одежі; а на головах своїх мали золоті вінцї.

4:5b.REV.004.005 А з того престола виходять блискавки, громи і голоси; і сїм сьвічників огняних горять перед престолом, а се сїм духів Божих:

4:6b.REV.004.006 А перед престолом море шклянне, подібне до христалї. А в серединї престола, і кругом престода четверо животних, повні очей зпереду і ззаду.

4:7b.REV.004.007 А перше животне подобне до лева, а друге животне подобне до теляти, а трете животне мало лице, як чоловік, а четверте животне подобне до летячого орла.

4:8b.REV.004.008 А четверо животних мали, кожне з осібна, по шість крил в округ, а в серединї повно очей; і не мають вони впокою день і ніч, говорячи: Сьвят, сьвят, сьвят Господь Бог вседержитель, що був, і єсть, і прийде.

4:9b.REV.004.009 І, коли давали ті животні славу і честь, і подяку Сидячому на престолї, Живучому по вічні віки,

4:10b.REV.004.010 упали двайцять і чотири старцї перед Сидячим на престолі, і покланялись Живучому по вічні віки, і кидали вінцї свої перед престолом, говорячи:

4:11b.REV.004.011 Достоєн єси. Господи, приняти славу і честь і силу; Ти бо створив єси усе, і волею Твоєю (усе) єсть, і створено.

5

5:1b.REV.005.001 І бачив я в правицї Сидячого на престолї книгу записану із середини і зверху, запечатану семи печатьми.

5:2b.REV.005.002 І бачив я ангела сильного, покликуючого голосом великим: Хто достоєн розгорнути книгу, і розломити печаті її?

5:3b.REV.005.003 І нїхто не міг па небі, анї на землі, анї під землею, розгорнути книгу, анї заглянути до неї.

5:4b.REV.005.004 І я вельми плакав, що нїхто достойний не знайшов ся, щоб розгорнути і прочитати книгу, анї заглянути до неї.

5:5b.REV.005.005 І один із старцїв каже менї: Не плач; ось, побідив лев, що з роду Юдиного, корінь Давидів, щоб розгорнути книгу, і розломити сїм печатїй її.

5:6b.REV.005.006 І поглянув я, і ось, по серединї між престолом і чотирма животними, і по серединї старцїв, стоїть Ягнятко, наче заколене, і мало сїм рогів, і сїм очей,, а се сїм духів Божих, що послані по цілій землї.

5:7b.REV.005.007 І прийшов, і взяв книгу з правицї Сидячого на престолї.

5:8b.REV.005.008 І коли взяв книгу, то чотири животні і двайцять чотири старці впали перед Агнцем, маючи кожний кобзу і чашу золоту, повну пахощів, що були молитви сьвятих.

5:9b.REV.005.009 І сьпівають пісню нову, глаголючи: Достоєн єси приняти книгу, і створити печаті її, бо Ти був заколений, і відкупив єси нас Богу кровю своєю, з усякого роду, і язика, і народу і поган,

5:10b.REV.005.010 і зробив єси нас Богу нашому царями і священиками; і царювати мем на землї.

5:11b.REV.005.011 І я бачив і чув голос ангелів многих кругом престола і животних, і старців; і було число їх тьма тьмами і тисячі тисячами,

5:12b.REV.005.012 глаголючи голосом великим: Достоєн Агнець, заколений, приняти силу й багацтво, й премудрость, і кріпость, і честь і славу.

5:13b.REV.005.013 І всяке створіннє, що в небі, і на землі, і під землею, і що на морю, і все, що в них, чув я, що говорило: Сидячому на престолі і Агнцеві благословенне, і честь, і слава і держава по вічні віки.

5:14b.REV.005.014 А четверо животних сказали: Амінь, а двайцять чотири старцї упали, і поклонились Живучому по вічні віки.

6

6:1b.REV.006.001 І я бачив що створив Агнець одну з печатїй і чув, як одно з животних сказало, наче громовим голосом: Прийди і подиви ся.

6:2b.REV.006.002 І я поглянув, і ось, кінь білий, а, що сидїв на ньому, мав лук; і дано йому вінець, і вийшов яко побідник, щоб побіждати.

6:3b.REV.006.003 І коли створив другу печать, чув я друге животне, що сказало: Прийди, і подиви ся.

6:4b.REV.006.004 І вийшов инший кінь рижий; а, що сидїв на йому, тому дано взяти впокій із землї, і щоб один одного вбивали; і дано йому великий меч.

6:5b.REV.006.005 І коли створив третю печать, чув я третє животне, що сказало: Прийди і подиви ся. І я поглянув, аж ось кінь карий, а, що сидїв на ньому, мав вагу в руці своїй.

6:6b.REV.006.006 І почув я голос зпосеред чотирьох животних, що сказав: Міра пшениці за денар, і три міри ячменю за денар; і оливи і вина не марнуй.

6:7b.REV.006.007 І коли створив четверту печать, чув я голос четвертого животного, що сказало: Прийди і подиви ся.

6:8b.REV.006.008 І я поглянув, і ось, кінь блїдий, а, що сидїв верх него, імя йому смерть, а пекло слідом за ним; і дана йому власть вбивати на четвертій частї землї мечем, і голодом, і смертю, і зьвірми земними.

6:9b.REV.006.009 І коли створив пяту печать, бачив я під жертівнею душі убитих за слово Боже, і за сьвідченнє, котре мали; і покликнули голосом великим, говорячи:

6:10b.REV.006.010 Доки, Владико сьвятий і правдивий, не будеш судити і мстити за кров нашу над тими, що домують на землї?

6:11b.REV.006.011 І дано кожному одїж білу, і сказано їм, щоб впокоїлись ще малий час, доки не доповнять (числа) слуги-товариші їх, і брати їх, що мають бути вбиті, як і вони.

6:12b.REV.006.012 І поглянув я, коли створив шесту печать; і ось, трясеннє велике стало ся, і сонце стало чорне, як верета волосїнна, а місяць став, як кров,

6:13b.REV.006.013 а зорі небесні попадали на землю, як смоківниця, од великого вітру трясена, скидає свої недостиглі смокви.

6:14b.REV.006.014 А небо зникло, як лист звинутий, і всяка гора і виспа двигнулись із місць своїх;

6:15b.REV.006.015 і царі землї, і вельможі, і багаті, і тисячники, і сильні, і всякий невільник, і всякий вільний окрились у печерах і скелях гірських,

6:16b.REV.006.016 і кажуть скелям і горам: Впадіте на нас, і закрийте нас від лиця Сидячого на престолі, і від гнїва Агнця,

6:17b.REV.006.017 бо прийшов великий день гнїва Його, і хто може встояти?

7

7:1b.REV.007.001 А після сього бачив я чотирьох ангелів, що стояли на чотирьох краях землї, і держали чотири вітри землї, щоб не віяв вітер на землю, анї на море, анї на жадне дерево.

7:2b.REV.007.002 Ще бачив я иншого ангела, що виходив від сходу сонця, і мав печать Бога живого; і покликнув голосом великим до чотирьох ангелів, котрим дано шкодити на землї і на морю, глаголючи:

7:3b.REV.007.003 Не робіть шкоди вемлї нї морю, нї деревині, доки не попечатаєм слуг Бога нашого на чолї їх.

7:4b.REV.007.004 І я чув число попечатаних, сто сорок і чотири тисяч попечатаних із усїх родів синів Ізраїлевих:

7:5b.REV.007.005 З роду Юдиного дванайцять тисяч попечатаних; з роду Рувимового дванайцять тисяч попечатаних; з роду Гадового дванайцять тисяч попечатаних;

7:6b.REV.007.006 з роду Асирового дванайцять тисяч попечатаних;

7:7b.REV.007.007 з роду Нефталимового дванайцять тисяч попечатаних; з роду Манассіїного дванайцять тисяч попечатаних, з роду Симеонового дванайцять тисяч попечатаних;

7:8b.REV.007.008 з роду Левиїного дванайцять тисяч попечатаних; з роду Іссахарового дванайцять тисяч попечатаних; з роду Завулонового дванайцять тисяч попечатаних; з роду Йосифового дванайцять тисяч попечатаних; з роду Веняминового дванайцять тисяч попечатаних.

7:9b.REV.007.009 Після сього поглянув я, і ось, пребагато людей, котрих ніхто не міг перелїчити, з кожного народу, і роду, і людей, і язиків, стоїть перед престолом і перед Агнцем, з'одягнені в одежі білі, а пальмові вітки в руках їх.

7:10b.REV.007.010 І покликували великим голосом, говорячи: Спасеннє Богу нашому, сидячому на престолі, і Агнцеві.

7:11b.REV.007.011 І всї ангели стояли кругом престола і старцїв і чотирьох животних, і впали перед престолом на лиця свої, і поклонились Богу,

7:12b.REV.007.012 говорячи; Амінь, благословенне, і слава, і премудрость, і подяка, і честь, і сила і кріпость Богу нашому по вічні віки. Амінь.

7:13b.REV.007.013 І сказав один із старцїв, говорючи менї. Хто се, що з'одягнені в білі одежі, і звідкіля прийшли?

7:14b.REV.007.014 І я сказав: Добродію, ти знаєш; і рече менї: се, що прийшли з великого горя, і вимили вони одежі свої, і вибілили одежі свої кровю Агнця.

7:15b.REV.007.015 Тим то вони перед престолом Бога, і служять Йому день і ніч в храмі Його; і Сидячий на престолі оселить ся в них.

7:16b.REV.007.016 Вже не будуть голодні, анї жадні, анї падати ме на них сонце, анї жадна спека;

7:17b.REV.007.017 Агнець бо, що на серединї престола, пасти ме їх, і водити ме їх до живих жерел вод; і Бог отре всяку сльозину з очей їх.

8

8:1b.REV.008.001 І коли створив сему печать, стало мовчаннє на небі, близько пів години.

8:2b.REV.008.002 І я бачив сім ангелів, що стояли перед Богом, і дано їм сім труб.

8:3b.REV.008.003 І приступив инший ангел, і став перед жертівнею, маючи золоту кадильницю; і дано йому багато пахощів, щоб положив з молитвами усїх сьвятих на жертівню золоту, що перед престолом.

8:4b.REV.008.004 І зняв ся дим пахощів з молитвами сьвятих, від руки ангела, перед Богом,

8:5b.REV.008.005 і взяв ангел кадильницю, і наповнив її огнем із жертівнї, і кинув на землю; і постали голоси, і громи, і блискавки і трясеннє.

8:6b.REV.008.006 І сїм ангелів, що мали сїм труб, готовились, щоб трубити.

8:7b.REV.008.007 І первий ангел затрубив, і постав град і вогонь, змішані з кровю; і спало на землю. І третя часть деревини згоріла, і вся трава зелена згоріла.

8:8b.REV.008.008 І другий ангел затрубив, і наче велику гору, огнем розпалену, кинуло в море. І третя часть моря стала кровю.

8:9b.REV.008.009 І погибла третя часть створіння в морю, що мала життє, і третя часть човнів знищена.

8:10b.REV.008.010 І третїй ангел затрубив, і впала з неба велика звізда палаюча, як смолоскип, а впала на третю часть рік і на жерела вод.

8:11b.REV.008.011 А ймя звїзди Полин, і стала третя часть вод наче полин, і многі люде померли од води, бо гірка була.

8:12b.REV.008.012 І четвертий ангел затрубив, і поражена стала третя часть сонця, і третя часть місяця і третя часть звізд, щоб третя часть їх затьмилась, і день щоб третю часть не сьвітив, так само й ніч.

8:13b.REV.008.013 І бачив я, і чув, як один ангел летів серед неба, і говорив великим голосом: Горе, горе, горе домуючим на землї від остальних голосів труби трьох ангелів, що мають трубити!

9

9:1b.REV.009.001 І пятий ангел затрубив, і я бачив звізду, що впала з неба на землю, і дано їй ключ від бездонного колодязя,

9:2b.REV.009.002 і відчинив він бездонний колодязь; і знїс ся дим з колодязя, наче дим великої печі, і затьмилось сонце, і повітрє від диму з колодязя.

9:3b.REV.009.003 А з диму вийшла сарана на землю, і дана їй власть, яко ж мають власть скорпиони земні.

9:4b.REV.009.004 І сказано їм, щоб не шкодили траві земній, анї жодній зеленинї, анї жодній деревинї, тільки одним людям, що не мають печатї Божої на чолах своїх.

9:5b.REV.009.005 І дано їм, щоб не вбивали їх, а щоб мучили пять місяців; а мука від них, як мука від скорпиона, коли вкусить чоловіка.

9:6b.REV.009.006 І шукати муть в днї ті люде смерти, і не знайдуть її; і бажати муть вмерти, і втїкати ме смерть від них.

9:7b.REV.009.007 А порода сарани наче то конї, приготовлені до війни, а на головах її наче вінцї подобаючі на золото, а лиця їх як лиця людські.

9:8b.REV.009.008 І мали волоссє, як волоссє жіноче; а зуби їх, наче левині,

9:9b.REV.009.009 і мали бронї (панцирі), наче бронї залїзні; а шум крил їх, наче шум возів, коли багато коней біжить на війну.

9:10b.REV.009.010 А хвости у них подобні, як у скорпионів, і жала були в хвостах їх; а власть їх - шкодити людям пять місяцїв.

9:11b.REV.009.011 І мають над собою царя, ангела безоднї; імя йому по єврейськи Авадон, а по грецьки має імя Аполион (Губитель).

9:12b.REV.009.012 Горе одно перейшло; ось, настигають ще два після сього.

9:13b.REV.009.013 І шестий ангел затрубив, і я почув один голос з чотирьох рогів золотої жертівнї, що перед Богом,

9:14b.REV.009.014 що глаголав шестому ангелу, котрий мав трубу: Розвяжи чотирьох ангелів, що звязані над великою рікою Євфратом.

9:15b.REV.009.015 розвязано чотирьох ангелів, що були приготовані на годину, і день, і місяць, і рік, щоб убили третю часть людей.

9:16b.REV.009.016 А число войська кінного двісті тисяч тисячей; і чув я число їх.

9:17b.REV.009.017 І так бачив я конї у впдїнню, а ті, що сидїли на них, мали бронї огняні і гияцинтові і сїрчані, а голови коней, як голови левів, а з рогів їх виходить огонь, і дим, і сїрка.

9:18b.REV.009.018 А від тих трьох убита третя часть людей, від огня, і від диму, і від сїрки, виходячої з ротів їх.

9:19b.REV.009.019 Сила бо їх в ротї (і в хвостах їх); хвости бо їх подобні зміям, маючи голови, котрими шкодять.

9:20b.REV.009.020 А остальнї люде, що не повбивані тими поразами, анї покаялись у ділах рук своїх, щоб не покланятись бісам, і ідолам золотим, і срібним, і мідяним, і камінним, і деревяиим, котрі анї бачити не можуть, анї чути, анї ходити.

9:21b.REV.009.021 І не каялись в убииствах своїх, анї в чарах своїх, анї в блудодїяннях своїх, анї в крадїжах своїх.

10

10:1b.REV.010.001 І бачив я иншого ангела сильного, сходячого з неба, з'одягненого в хмару, а дута над головою, а лице його, наче сонце, а ноги його, наче стовпи огняні;

10:2b.REV.010.002 і мав він в рутцї своїй книжку розгорнуту, і поставив він ногу свою праву на море, а лїву на землю,

10:3b.REV.010.003 і покликнув великим голосом, наче лев рикає. І коли покликнув, тодї сїм громів промовили своїми голосами.

10:4b.REV.010.004 І коли промовили сїм громів своїми голосами, хотїв я писати; і почув я голос з неба, що глаголав менї: Запечатай, що промовили сїм громів, і не лиши сього.

10:5b.REV.010.005 І ангел, котрого я бачив, що стояв на морі і на землї, зняв руку свою до неба,

10:6b.REV.010.006 і покляв ся Живучим по вічні віки, котрий створив небо, і що в ньому, та землю, і що на нїй, та море, і що в ньому: Що вже не буде часу;

10:7b.REV.010.007 тільки в днї голосу семого ангела, коли буде трубити, скінчить ся і тайна Божа, як благовістив слугам своїм пророкам.

10:8b.REV.010.008 голос, що я чув його з неба, знов розмовляв зо мною, і глаголав: Іди, візьми книжку розгорнуту з руки ангела, що стоїть на морю, і на землї.

10:9b.REV.010.009 І я пійшов до ангела, кажучи йому: Дай менї книгу. І рече він менї: Возьми і з'їж її; і буде вона гірка в животї твоїм, а в устах твоїх буде солодка, як мед.

10:10b.REV.010.010 І приняв я книжку з руки ангела, і з'їв її; і була вона в устах моїх, як мед солодка; і коли з'їв її, то стало гірко в животї моїм.

10:11b.REV.010.011 І рече менї.: Мусиш ти знов пророкувати про люде, і народи, і язики, і царі многі.

11

11:1b.REV.011.001 І дано менї тростину, подібну до жезла; і стояв ангел глаголючи: Встань, і змір храм Божий, і жертівню, і тих, що покланяють ся у ньому.

11:2b.REV.011.002 А двір, що навперід храма, викинь геть, і не мір його, бо він даний поганам; і топтати муть город сьвятий, місяців сорок і два.

11:3b.REV.011.003 І дам двом моїм сьвідкам, і пророкувати муть днїв тисяч двісті шістьдесять, з'одягнені у веретища.

11:4b.REV.011.004 Се дві оливинї, і два сьвічники, що перед Богом землї стоять.

11:5b.REV.011.005 А коли хто схоче з'обідити їх, то огонь вийде з уст їх, і пожере ворогів їх; і коли хто схоче з'обідити їх, то (й) він мусить так бути вбитий.

11:6b.REV.011.006 Сї мають власть зачинити небо, щоб не йшов дощ за днїв їх пророкування, і мають власть над водами, обернути їх у кров, і вдарити на землю всякою поразою, скільки раз схочуть.

11:7b.REV.011.007 А коли скінчять сьвідкування своє, то зьвір, вийшовши з безоднї, заведе з ними війну, і побідить їх, і повбивав їх.

11:8b.REV.011.008 А трупи їх будуть на улицях великого города, що зоветь ся духовно Содома й Єгипет, де і Господь, наш рознятий.

11:9b.REV.011.009 І бачити муть (многі) з людей, і родів, і язиків, і народів трупи їх три і пів дня, і не дозволять до гробів положити трупів їх.

11:10b.REV.011.010 І радувати муть ся над ними ті, що домують на землї, і веселити муть ся; і дари посилати муть один одному; бо сї два пророки мучили домуючих на землї.

11:11b.REV.011.011 А після трьох і пів дня дух життя від Бота зійшов на них, і вони встали на ноги свої, а великий страх напав тих, що виділи їх.

11:12b.REV.011.012 І почули голос великий з неба, що глаголав їм: Зійдіть сюди. І зійшли на небо в хмарі, і дивились на них вороги їх.

11:13b.REV.011.013 І постало тієї години велике трясеннє і десята часть города впала, і забило у трясенню сїм тисяч імен людських; а другі полякались, і дали славу Богу небесному.

11:14b.REV.011.014 Горе друге перейшло; ось, горе третє настигає хутко.

11:15b.REV.011.015 І затрубив семий ангел, і постали великі голоси на небі, глаголючи: царства сьвіта стали (царствами) Господа нашого й Його Христа, і царювати ме по вічні віки.

11:16b.REV.011.016 А двайцять і чотири старцї, що перед Богом сидїли на престолах своїх, впали на лиця свої, і поклонились Богу,

11:17b.REV.011.017 глаголючи: Дякуємо Тобі, Господи і Боже вседержителю, що єси, і був, і прийдеш, що приняв єси силу Твою велику і воцарив ся єси.

11:18b.REV.011.018 І розгнівились погане, і настиг гнїв твій, і пора мертвим суд приняти, і дати нагороду слугам твоїм пророкам, і сьвятим, і боячим ся імени Твого, і малим, і великим, і знищити тих, що нищять землю.

11:19b.REV.011.019 І відчинив ся храм Божий в небі, і видно було ковчег завіту Його в храмі Його; і постали блискавки, і гуркіт і громи, і трясеннє, і великий град.

12

12:1b.REV.012.001 І явилась велика ознака на небі, - жінка з'одягнена в сонце, а місяць під ногамі її, а на голові її вінець з дванайцяти звізд.

12:2b.REV.012.002 І бувши важкою, кричала в болещах, і мучилась породом.

12:3b.REV.012.003 І явилась друга ознака на небі; і ось, змій великий, червоний як огонь, у котрого голов сїм і десять рогів, а на головах його сїм корон.

12:4b.REV.012.004 А хвіст його тягнув третю часть зір із неба, і кинув їх на землю. І став змій перед жінкою, що мала родити, щоб, коли вродить, пожерти дитину її.

12:5b.REV.012.005 І породила сина, хлопятко, що має пасти всї народи жезлом залїзним; і взято дитятко її до Бога і до престола Його.

12:6b.REV.012.006 А жінка втїкла у пустиню, де мав місце, приготоване від Бога, щоб там кормили її днїв тисяч двістї шістьдесять.

12:7b.REV.012.007 І постала війна на небі. Михаіл і ангели його воювали проти змія, і змій воював і ангели його,

12:8b.REV.012.008 і не здолїли; анї місця вже не знайдено по них на небі.

12:9b.REV.012.009 скинутий змій великий, вуж вікодавній, званий дияволом і сатаною, що зводить цїлу вселенну, скинутий на землю, і ангели його з ним скинуті.

12:10b.REV.012.010 І чув я голос великий, що говорив в небі: Тепер настало спасеннє і сила і царство Бога нашого, і власть Христа Його; бо скинуто винувателя братів наших, що винував їх перед Богом нашим день і ніч.

12:11b.REV.012.011 І вони побідили його кровю Агнця, і словом сьвідчення свого, і не полюбили життя свого аж до смерти.

12:12b.REV.012.012 Тим то веселіте ся, небеса, і що домуєте в них. Горе живучим на землї і на морі, бо зійшов диявол до вас, маючи великий гнїв; знає бо, що короткий йому час.

12:13b.REV.012.013 І коли увидїв змій, що скинуто його на землю, погнав за жінкою, що породила хлопятко.

12:14b.REV.012.014 І дано жінцї дві крилї великого орла, щоб летїла в пустиню на своє місце, де б живилась пору, і пори, і половину пори, (далеко) від зазору вужа.

12:15b.REV.012.015 І пустив змій за жінкою з рота свою воду, наче ріку, щоб її в ріцї втопити.

12:16b.REV.012.016 А земля помогла жінцї; і створила земля уста свої, і випила ріку, котру пустив змій з рота свого.

12:17b.REV.012.017 І розлютив ся змій на жінку, і пійшов провадити війну з иншими насїння її, що хоронять заповіді Божі, і мають сьвідченнє Ісуса Христа.

13

13:1b.REV.013.001 І став я на піску морському, і бачив зьвіра, що виходив з моря, в котрого сїм голов і десять рогів; а на рогах його десять корон, а на головах його імена богохульні.

13:2b.REV.013.002 А зьвір, котрого я бачив, був подібний до рися, а ноги його як у ведмедя, а рот його як рот у лева. І дав йому змій силу свою, і престол свій, і велику власть.

13:3b.REV.013.003 І бачив я одну з голов його, наче на смерть вбиту, і смертня рана її вилїчена, і дивувала ся ціла земля, (ідучи) в слїд за зьвіром.

13:4b.REV.013.004 І поклонились змієві, що дав власть зьвірові; і поклонились зьвірові, говорячи: хто подібний зьвірові? хто може воювати з ним?

13:5b.REV.013.005 І дано йому уста, говорити велике й хулу; й дана йому власть провадити війну сорок і два місяцї.

13:6b.REV.013.006 І відчинив він уста свої на хулу проти Бога, щоб хулити імя Його, і оселю Його і тих, що домують в небі.

13:7b.REV.013.007 І дано йому провадити війну з сьвятими, і побідити їх; і дана йому власть над всяким родом, і язиком, і народом.

13:8b.REV.013.008 І поклонять ся йому всї, що домують на землї, котрих імена не написані в книзї життя Агнця, заколеного від основання сьвіта.

13:9b.REV.013.009 Коли хто має ухо, нехай слухає.

13:10b.REV.013.010 Коли хто веде в полон, то пійде (сам) в полон; коли хто мечем вбиває, то мусить сам бути вбитий мечем. Осьде терпиливість і віра сьвятих.

13:11b.REV.013.011 І бачив я иншого зьвіра, що виходив із землї, а мав він два роги, подобні як у ягняти, а говорив як змій.

13:12b.REV.013.012 І всією властю первого зьвіра орудує він перед ним; і наставляє землю і домуючих на нїй, щоб покланялись первому зьвірові, в котрого сцїлена смертна рана його.

13:13b.REV.013.013 І робить великі ознаки, так що вогонь зводить з неба на землю перед людьми.

13:14b.REV.013.014 І підманює домуючих на землї через ознаки, що дано йому робити їх перед зьвіром, говорячи домуючим на землї, щоб робили образ зьвіра, що має рану від меча, і ожив.

13:15b.REV.013.015 І дано йому вложити духа образові зьвіра, нехай би також говорив образ зьвіра, і робив, щоб, хто не поклонить ся перед образом зьвіра, був убитий.

13:16b.REV.013.016 І зробить він, щоб усїм малим, і великим, і багатим, і вбогим, і вольним, і невольним дано пятно на правій руцї їх, або на чолї їх.

13:17b.REV.013.017 І щоб нїхто не міг куповати або продавати, як тільки, хто має пятно або імя зьвіра, або число імени його.

13:18b.REV.013.018 Ось де премудрость. Хто має розум, нехай вилїчить число зьвіра; се бо число чоловіче; і число його шістьсот шістьдесять і шість.

14

14:1b.REV.014.001 І поглянув я, і ось, Агнець стоїть на X. горі Сіон, а з ним сто сорок чотири тисяч, у котрих імя Отця Його написано на чолї їх.

14:2b.REV.014.002 І чув я голос із неба, наче голос многих вод, і наче голос великого грому; і чув я голос кобзарів, що грали на кобзах своїх.

14:3b.REV.014.003 І сьпівають, як би нову пісню, перед престолом, і перед чотирма животними і старцями. І нїхто не зміг навчитись піснї, тільки сто сорок чотири тисячі, що викуплені від землї.

14:4b.REV.014.004 Се що не опоганились з жінками, вони бо чисті. Се що йдуть слїдом за Агнцем, де б Він не йшов. Се що викуплені від людей, первістки Богу і Агнцеві.

14:5b.REV.014.005 І в устах їх не знайшов ся підступ; вони бо непорочні перед престолом Божим.

14:6b.REV.014.006 І бачив я иншого ангела, що летів серед неба, а в нього Євангелия вічна, що мав її благовіствувати домуючим на землї, і всякому народові, і родові, і язикові, і людові,

14:7b.REV.014.007 глаголючи голосом великим: Бій-те ся Бога, і дайте славу Йому, прийшла бо година суду Його; і покланяйтесь Тому, що створив небо і землю і море і жерела вод.

14:8b.REV.014.008 І другий ангел ішов слїдом (за ними), глаголючи: Упав, упав Вавилон, великий город, що пристрастним вином блудодїяння свого напоїв всї народи.

14:9b.REV.014.009 І третїй ангел ійшов слїдом за ними, глаголючи голосом великим: Коли хто покланяєть ся перед зьвіром і образом його, і приймає пятно на чоло своє, або на руку свою,

14:10b.REV.014.010 той пити ме також од вина гнїва Божого, намішаного, наточеного в чашу гнїва Його; і буде мучений в огнї і сїрцї перед сьвятими ангелами і перед Агнцем.

14:11b.REV.014.011 А дим їх муки буде зноситись по вічні віки; і не мають впокою день і ніч ті, що покланяють ся зьвірові і образові його, і коли хто приймає пятно імени його.

14:12b.REV.014.012 Ось терпиливість сьвятих; ось ті, що хоронять заповіді Божі і віру Ісуса.

14:13b.REV.014.013 І чув я голос з неба, що глаголав мені: напиши: Блаженні мертві, що в Господеві вмирають від нинї. Так глаголе Дух, щоб впокоїлись від трудів своїх; дїла ж їх ідуть слїдом за ними.

14:14b.REV.014.014 І поглянув я, і ось, біла хмара, а на хмарі сидїв подібний Синові чоловічому, а на голові Його вінець золотий, а в руцї Його гострий серп.

14:15b.REV.014.015 Ще инший ангел вийшов з храму і покликнув голосом великим до сидячого на хмарі: Пішли серпа твого, і жни; бо прийшла для тебе година жати, достигло бо жниво землї.

14:16b.REV.014.016 І скинув сидячий на хмарі серп свій на землю, і земля була пожата.

14:17b.REV.014.017 І вийшов инший ангел із храму, що в небі, а мав і він гострий серп.

14:18b.REV.014.018 І вийшов инший ангел із жертівнї, в котрого власть над огнем, і покликнув покликом великим на того, що мав гострий серп, глаголючи: Пішли твій гострий серп і збирай грозна з виноградини земної, вже бо доспіли грозна її.

14:19b.REV.014.019 І кинув ангел серп свій на землю, і зібрав виноград земний, і кинув у велику винотоку гнїва Божого.

14:20b.REV.014.020 І товчено осторонь города в винотоцї, і вийшла кров з винотоки аж по узди кінські на тисяч шістьсот стадий

15

15:1b.REV.015.001 І бачив я иншу ознаку на небі, велику і чудну; сїм ангелів, а в них сїм останніх пораз, котрими скінчив ся гнїв Божий.

15:2b.REV.015.002 І бачив я наче шклянне море, змішане з огнем і тих, що побідили зьвіра, і образ його, як стояли на шклянному морі, маючи кобзи Божі.

15:3b.REV.015.003 І сьпівають пісню Мойсея, слуги Божого, і пісню Агнця, глаголючи: Великі і чудні дїла Твої, Господи Боже Вседержителю; праведні і правдиві дороги Твої, Царю сьвятих.

15:4b.REV.015.004 Хто не убоїть ся Тебе, Господи, і не прославить імени Твого? Ти бо один сьвятий, бо всї народи прийдуть і поклонять ся перед Тобою; бо Твої суди обявились.

15:5b.REV.015.005 І після сього поглянув я, і ось, відчинив ся храм скинї сьвідчення на небі;

15:6b.REV.015.006 і вийшло сїм ангелів, у котрих сїм пораз, з храму, з'одягнені в чисту осяйну лнянку одежу, і підперезані по грудех золотими поясами.

15:7b.REV.015.007 І одно з чотирьох животних дало семи ангелам сїм золотих чаш, повних гнїва Бога живучого по вічні віки.

15:8b.REV.015.008 І наповнив ся храм димом слави Бога, і сили Його; і нїхто не міг увійти в храм, доки не скінчилось сїм пораз семи ангелів.

16

16:1b.REV.016.001 І почув я з храму великий голос, що глаголав семи ангелам: Ідіть і вилийте чаші гнїва Божого на землю.

16:2b.REV.016.002 І пійшов первий, і вилив чашу свою на землю; і обвинуло людей злим і лютим боляком, тих що мали пятно зьвіра, і покланялись образові його.

16:3b.REV.016.003 А другий ангел вилив чашу свою на море; і стала кров наче у мерця, і всяка душа жива вмерла в морі.

16:4b.REV.016.004 І третїй ангел вилив чашу свою на ріки і жерела водні; і стала кров.

16:5b.REV.016.005 І чув я ангела вод, що глаголав: Праведний Ти, Господи, котрий єси, і був, і сьвятий, що таке судив єси;

16:6b.REV.016.006 кров бо сьвятих і пророків пролили вони, тим і кров дав єси їм пити; вони бо достойні.

16:7b.REV.016.007 І чув я иншого, що з жертівнї глаголав: Так, Господи, Боже Вседержителю, правдиві і праведні суди Твої.

16:8b.REV.016.008 А четвертий ангел вилив чашу свою на сонце; і дано йому пекти людей огнем.

16:9b.REV.016.009 І пекла людей велика спека, і вони хулили імя Бога, що мав власть над тими поразами, та не надумались дати Йому славу.

16:10b.REV.016.010 А пятий ангел вилив чашу свою на престол зьвіра, і стало царство його темне. І кусали язики свої від болю;

16:11b.REV.016.011 і хулили Бога небесного задля болещів своїх, і задля боляків своїх, а не покаялись від діл своїх.

16:12b.REV.016.012 А шестий ангел вилив чашу свою на велику ріку Євфрат; і висохла вода його, щоб готова була дорога царям, що зі сходу сонця.

16:13b.REV.016.013 І бачив я із рота змія, і з рота зьвіра, і з рота лжепророка три нечисті духи, подобні до жаб.

16:14b.REV.016.014 Се бо духи бісовські, що роблять ознаки, що виходять на царів землі і цїлої вселенної, зібрати їх на війну в день той великий Бога Вседержителя.

16:15b.REV.016.015 Ось іду, як злодій; блаженний, хто чував, і хоронить одежу свою, щоб не ходити йому голим, і щоб не бачили сорому його.

16:16b.REV.016.016 І зібрав їх в одно місце, що зоветь ся по еврейськи Армагедон.

16:17b.REV.016.017 А семий ангел вилив чашу свою на повітрє; і вийшов великий голос з храму небесного, від престола, глаголючи: Стало ся.

16:18b.REV.016.018 І постали голоси, і громи, і блискавки, і трясеннв постало велике, якого не було, від коли люде на землї постали; таке трясеннє! таке велике!

16:19b.REV.016.019 І розпав ся великий город на три частї, і городи поган попадали; і про Вавилон великий згадано перед Богом, дати йому чашу вина лютости гнїва Його.

16:20b.REV.016.020 І всякий остров зник, і не знайдено гори.

16:21b.REV.016.021 І град великий, як сотнар, упав з неба на людей; і хулили люде Бога задля градової порази, бо пораза граду вельми була велика.

17

17:1b.REV.017.001 І прийшов один із семи ангелів, що мали сїм чаш, і говорив зо мною, глаголючи менї: Ходи, я покажу тобі суд блудницї великої, що сидить над многими водами;

17:2b.REV.017.002 з котрою блудили парі земні, і впивались вином блудодїяння її, ті, що домують на землї.

17:3b.REV.017.003 І повів мене духом у пустиню. І я бачив жінку, що сидїла на зьвірі кармазиновому, повному імен хули, в котрого сїм голов і десять рогів.

17:4b.REV.017.004 А жінка з'одягнена в багряницю і кармазин, і озолочена золотом, і дорогим каміннєм, і перлами, а в неї золота чаша в руцї її, повна гидоти і нечистоти блудодїяння її,

17:5b.REV.017.005 а на чолї її імя написане: Тайна: Вавилон великий, мати блудницям і гидотам землі.

17:6b.REV.017.006 І бачте я, що жінка пяна від крові сьвятих, і від крові сьвідків Ісусових; і я дивував ся, бачивши її, дивом великим.

17:7b.REV.017.007 І рече. менї ангел: Для чого дивуєш ся? Я тобі скажу тайну жінки, і зьвіра, що носить її, у котрого сїм голов і десять рогів:

17:8b.REV.017.008 Зьвір, котрого ти бачив, був, і вже нема його, і має він вийти з безодні, та й іти в погибіль; і будуть чудуватись домуючі на землї, (котрих імена не записані в книзі життя від основання сьвіта,) бачивши зьвіра, що був, і нема його, хоч і єсть.

17:9b.REV.017.009 Ось розум, в котрого мудрість. Сїм голов се сїм гір, де жінка сидить на них, і царів сїм;

17:10b.REV.017.010 пять упало, а один єсть, а инший ще не прийшов; і коли прийде, то не довго має він бути.

17:11b.REV.017.011 А зьвір, котрий був, і (котрого) нема, - він восьмий, та з сїмох, і в погибіль іде.

17:12b.REV.017.012 А десять рогів, що бачив їх, се десять парів, котрі ще не приняли царства, тільки приймуть власть як царі, однієї години з зьвіром.

17:13b.REV.017.013 Ті мають одну думку і силу, і власть свою зьвірові передадуть.

17:14b.REV.017.014 Ті воювати муть з Агнцем, і Агнець побідить їх, бо Він Пан панів і Цар царів, а ті, що з Ним, покликані і вибрані і вірні.

17:15b.REV.017.015 І рече менї: Води, що ти бачив, де блудниця сидить, се люде, і громади, і народи і язики.

17:16b.REV.017.016 А десять рогів, що ти бачив на зьвірові, ті зненавидять блудницю, і спустошать її, і обнажать, і тіло її з'їдять, і спалять її в огнї.

17:17b.REV.017.017 Бог бо, дав у серця їх, щоб чинили волю Його, і чинили однодушне, і дали царство своє зьвірові, доки не сповнять ся слова Божі.

17:18b.REV.017.018 А жінка, котру ти бачив, се город великий, що має царство над царями земними.

18

18:1b.REV.018.001 А після сього бачив я ангела, що сходив з неба, що мав велику власть; а земля осьвітилась від слави його.

18:2b.REV.018.002 І покликнув сильно голосом великим, глаголючи: Упав, упав Вавилон, велика і став домівкою бісам і сховиском всякому духові нечистому, і сховиском всякій птиці нечистій і огидній.

18:3b.REV.018.003 Бо пристрасним вином блудодїяння свого напоїла всі народи, і царі земні блудили з нею, і купці земні з превеликої розкоші її збагатїли.

18:4b.REV.018.004 І чув я инший голос з неба, що глаголав: Вийди з неї, народе мій, щоб не мати вам спілки в гріхах її, і щоб не приняти вам пораз її.

18:5b.REV.018.005 Дійшли бо гріхи її аж до неба, і згадав Бог про неправди її.

18:6b.REV.018.006 Віддайте їй, яко ж вона віддавала вам; і подвоїть їй у двоє по дїлам її; і в чаші, в котрій вона мішала, мішайте їй у двоє.

18:7b.REV.018.007 Скільки вона себе славила, і розкошувала, стільки завдайте їй муки і смутку. Бо в серцї своїм говорить вона: Сиджу царицею, і я не вдова, і смутку не побачу.

18:8b.REV.018.008 Тим то прийдуть одного дня порази її: смерть і смуток і голод; і буде огнем спалена; сильний бо Господь Бог, що судить Її,

18:9b.REV.018.009 І заплачуть і заголосять по нїй царі земні, що з нею блудили й розкошували, коли побачять дим пожару їі,

18:10b.REV.018.010 оддалеки стоячи задля страху перед мукою її, говорячи: Горе, горе (тобі,) великий городе, Вавилоне, городе кріпкий, одної бо години настиг суд твій!

18:11b.REV.018.011 І купці земні заплачуть, і засумують по нїй; товару бо їх нїхто вже не купить,

18:12b.REV.018.012 товару: золота, і срібла, і каміння дорогого, і перед, і виссону, і ба-гряницї, і шовку, і кармазину, і всякого дерева пахучого, і всякого посуду з кости слоневої, і всякого посуду з дерева дорогого, і з мідї, і з желїза, і з мрамора;

18:13b.REV.018.013 і цинамону, і пахощів, і мира, і ладану, і вина, і оливи, і муки, і пшениці, і скоту, і овець, і коней, і возів, і тіл, і душ людських.

18:14b.REV.018.014 І овощі, бажання душі твоєї, відійшли від тебе, і все, що тучне і сьвітле, відійшло від тебе, і вже більш не знайдеш того.

18:15b.REV.018.015 Купцї сього всего, котрі збагатїли з неї, оддалеки стануть із страху перед мукою її, і будуть плакати, та сумувати,

18:16b.REV.018.016 та казати: Горе, горе (тобі), городе великий, з'одягнений у виссон, і багряницю, та кармазин, та озолочений золотом, і в каміннях дорогих, та перлах.

18:17b.REV.018.017 Одної бо години спустошене таке багацтво. І всякий керманич, і ввесь народ, що в кораблях, і корабельники і всї, що на морі орудують, стояли оддалеки,

18:18b.REV.018.018 і покликували, дивлячись на дим пожару його, і казали: которий подібний городу великому?

18:19b.REV.018.019 І посипали попелом голови свої, і кликали плачучи, та сумуючи, й казали: Горе, горе (тобі), городе великий, в котрому забогатїли всї, що мають кораблї на морі, багацтвом твоїм; одної бо години спустошений!

18:20b.REV.018.020 Веселись над ним, небо і сьвяті апостоли і пророки; Бог бо суд ваш судив над нею.

18:21b.REV.018.021 І підняв один сильний ангел каменя, наче млинового, великого, і кинув у море, глаголючи: 3 таким розгоном буде кинутий Вавилон, великий город, і вже більш його не знайдуть.

18:22b.REV.018.022 І голосу кобзарів, і сьпіваків, і сопільників, і трубачів вже не буде більш чути у тобі, і вже жоден іскусник від жодного іскуства не знайдеть ся у тебе, й голосу млинового каменя не буде вже чути у тебе,

18:23b.REV.018.023 і сьвітло сьвічника вже не засьвітить у тебе, й голосу жениха й невісти не буде вже чути у тебе; твої бо купці були вельможі земні, і твоїми чарами зведені всї народи.

18:24b.REV.018.024 І в ньому знайдена кров пророків і сьвятих, і всїх вбитих на землї.

19

19:1b.REV.019.001 А після сього чув я наче грімкий голос великого народу в небі, що казав: Алилуя! Спасеннє і слава і честь і сила Господові Богу нашому;

19:2b.REV.019.002 правдиві бо і праведні суди Його, що осудив велику блудницю, котра псувала землю блудодїяннвм своїм; і помстив кров слуг своїх од руки її.

19:3b.REV.019.003 І сказали у друге: Алилуя! а дим її сходить на вічні віки.

19:4b.REV.019.004 І впали двайцять і чотири старцї, і чотири животні, і поклонились Богу, сидячому на престолї, глаголючи: Амінь! Алилуя!

19:5b.REV.019.005 А з престола вийшов голос і глаголав: Хвалїте Бога нашого, всї слуги Його, і боящі ся Його, і малі і великі.

19:6b.REV.019.006 І чув я наче голос народу великого, і наче голос многих вод, і наче голос сильних громів, що казали: Алилуя! обняв бо царство Господь Бог Вседержитель.

19:7b.REV.019.007 Радуймо ся і веселїмо ся, і даймо славу Йому; прийшло бо весїллє Агнця, і жена Його приготовила себе.

19:8b.REV.019.008 І дано їй, щоб з'одягла ся у виссон чистий і сьвітлий; виссон бо оправданнє сьвятих.

19:9b.REV.019.009 І рече менї: напиши: Блаженні, хто покликаний на вечерю весілля Агнцевого. І рече менї: сї слова Божі правдиві.

19:10b.REV.019.010 І впав я до ніг його, поклонитись йому; і рече менї: Нї, глянь, я слуга-товариш твій і батьків твоїх, що мають сьвідченнє Ісусове. Богу кланяй ся; сьвідченнє бо Ісусове - дух пророцтва.

19:11b.REV.019.011 І бачив я відчинене небо, і ось, кінь білий, а що сидїв на ньому, Того зовуть Вірним і Правдивим, а судить Він і воює до правдї.

19:12b.REV.019.012 Очі ж у Нього, як огняна поломінь, а на голові Його много корон; а мав Він імя написане, котрого нїхто не знав, як тільки Він сам.

19:13b.REV.019.013 А з'одягнений Він в одежу, закрашену кровю, а ймя Його зоветь ся: Слово Боже.

19:14b.REV.019.014 А війська, що на небі, йшли слїдом за Ним на білих конях, з'одягнені у виссон білий і чистий.

19:15b.REV.019.015 Аз уст Його виходить меч гострий, щоб ним побити поган; а сам Він пасти ме їх жезлом желїзним; і вам товче винотоку вина лютости і гнїва Бога Вседержителя.

19:16b.REV.019.016 А ва одежі в Нього, і на поясницї в Нього імя написане: Цар царів, і Пан панів.

19:17b.REV.019.017 І бачив я одного ангела, що стояв на сонцї; і кликав він голосом великим, глаголючи усьому птаству, що літало посеред неба: Ходїть і зберітесь на вечерю великого Бога,

19:18b.REV.019.018 щоб їсти тїла царів, і тїла тисячників, і тїла сильних, і тїла коней, і тих, що сидять на них, і тїла всїх вольних і невольних, і малих і великих

19:19b.REV.019.019 І бачив я зьвіра, і царі земні, і війська їх зібрані, щоб воювати війну з сидячим на конї, і з військом Його.

19:20b.REV.019.020 І схоплено зьвіра, а з ним лжепророка, що робив ознаки перед ним, котрими зводив тих, що приняли пятно зьвіра, і що покланялись образові його. Живцем вкинуто обох в озеро огняне, палаюче сіркою.

19:21b.REV.019.021 І другі побиті мечем сидячого на конї, що виходив з уст Його; і все птаство наситилось тїлами їх.

20

20:1b.REV.020.001 І бачив я ангела, що сходив з неба, і мав ключ від безоднї, і ланцюг великий в руцї своїй.

20:2b.REV.020.002 І схопив змія, вужа вікодавнього, що то диявол і сатана, і звязав його на тисяч років;

20:3b.REV.020.003 і вкинув його у безодню, і зачинив його і запечатав над ним, щоб не зводив більше народи, доки не скінчить ся тисяч років; а після сього має бути розвязаний ва короткий час.

20:4b.REV.020.004 І бачив я престоли, і посідали на них, і дано їм суд; також (бачив я) душі тих, що постинано їх задля сьвідчення Ісусового, і задля слова Божого, і що не покланялись зьвірові анї образові його, і не приняли пятна на чоло своє і на руку свою; і жили і дарювали з Христом тисяч років.

20:5b.REV.020.005 А остальнї мертві не ожили, доки не скінчить ся тисяч років. Се перве воскресенне.

20:6b.REV.020.006 Блаженний і сьвятий, хто має часть у первому воскресенню; над сими друга смерть не має влаети, а будуть сьвящениками Божими і Христовими, і царювати муть з Ним тисяч років.

20:7b.REV.020.007 І коли скінчить ся тисяч років, буде випущений сатана з темниці своєї,

20:8b.REV.020.008 і вийде зводити народи на чотирьох краях сьвіта, Гога і Магога, і збирати їх на війну, котрих число як пісок морський.

20:9b.REV.020.009 І вийшли на ширину землі, і обступили табор сьвятих, і город любий; і зійшов огонь від Бога з неба, і пожер їх.

20:10b.REV.020.010 А диявола, що зводив їх, вкинуто в озеро огняне і сїрчане, де зьвір і лжепророк; і будуть мучитись день і ніч по вічні віки.

20:11b.REV.020.011 І бачив я престол великий білий, і Сидячого на ньому, від котрого лиця утїкла земля і небо, і місця не знайдено їм.

20:12b.REV.020.012 Також бачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед Богом, і розгорнуто книги; ще иншу книгу розгорнуто, то єсть життя; і суджено мертвих з того, що написано в книгах, по ділам їх.

20:13b.REV.020.013 І дало море мертвих, що в ньому, і смерть і пекло дали мертвих, що в них; і суджено їх, кожного по дїлам їх.

20:14b.REV.020.014 А смерть і пекло вкинуто в озеро огняне. Се друга смерть.

20:15b.REV.020.015 А коли кого не знайдено написаного в книзї життя, то вкинуто його в огняне пекло.

21

21:1b.REV.021.001 І бачив я нове небо й нову землю, перве бо небо і перва земля перейшла, а моря вже більше не було.

21:2b.REV.021.002 А я Йоан бачив город той сьвятий, новий Єрусалим, що сходив від Бога з неба, приготований, як невіста украшена чоловікові своєму.

21:3b.REV.021.003 І чув я голос великий з неба, що глаголав: Ось, оселя Божа з людьми, і, дому вати ме з ними; а вони будуть Його люде, і сам Бог буде з ними, Бог їх.

21:4b.REV.021.004 І обітре Бог усяку сльозу з очей їх; і смерти більш не буде; анї смутку, анї крику, анї труду не буде вже; перве бо минуло.

21:5b.REV.021.005 І рече Сидячий на престолї: Ось, усе нове роблю. І рече мснї: Напиши ; сї бо слова правдиві і вірні.

21:6b.REV.021.006 І рече менї: Стало ся! Я АльФа і Омега, почин і конець. Я дам жадному з жерела води життя дармо.

21:7b.REV.021.007 Хто побідйть, наслїдить усе, і я буду йому Бог, а він буде менї син.

21:8b.REV.021.008 А боязким, і невірним, і огидним, і душогубцям, і блудникам, і чарівникам, і ідолським служителям, і веїм ложникам часть їх в озері, палаючому огнем і сїркою, що єсть смерть друга.

21:9b.REV.021.009 І приступив до мене один із семи ангелів, що мають сїм чаш, повні семи пораз останніх, і говорив зо мною, глаголючи: Ходи, покажу тобі невісту, жену Агнця.

21:10b.REV.021.010 І понїс мене духом на гору велику, і високу, і показав менї город великий, сьвятий Єрусалим, що сходив з неба від Бога,

21:11b.REV.021.011 і мав славу Божу; а сьвітло Його подібне до найдорощого каменя наче до каменя ясписового, як хришталь блискучого,

21:12b.REV.021.012 а мав він мур великий і високий, мав дванайцять воріт, а на воротах дванайцять ангелів, та й імена написані, котрі були дванайцять роди синів Ізраїлевих.

21:13b.REV.021.013 Від сходу троє воріт, від півночі троє воріт, від полудня троє воріт, від заходу троє воріт.

21:14b.REV.021.014 А мур города мав дванайцять підвалин, а на них імена дванайцяти апостолів Агнця.

21:15b.REV.021.015 А той, хто говорив зо мною, мав золоту тростину, щоб змірити город і ворота його, і мур його.

21:16b.REV.021.016 А город той четверокутний, а довжина його стілька, скілька ширина. І змірив город тростиною на дванайцять тисяч стадий; довжина, і ширина і вишина його однакі.

21:17b.REV.021.017 І змірив мур його на сто сорок чотири локот міри чоловічої, котра була ангелська (міра).

21:18b.REV.021.018 А була будівля муру його ясписова, а город - золото чисте, подібне до чистого шкла.

21:19b.REV.021.019 А підвалини муру городського всяким дорогим каміннем украшені. Перва підвалина яспис, друга сафир, третя халькидон, четверта смарагд,

21:20b.REV.021.020 пята сардоних, шеста сард, сема хризолит, восьма бериль, девята топаз, десята хризопрас, одинайцята гиякинт, дванадцята аметист.

21:21b.REV.021.021 А дванайцять воріть то дванайцять перед. А кожні ворота з однієї перли. А вулиця города - то золото чисте, як шкло просяйне.

21:22b.REV.021.022 А храму не бачив я в ньому; бо Господь Бог Вседержитель - його храм, і Агнець.

21:23b.REV.021.023 І не потрібує город той сонця, анї місяця, щоб сьвітили в ньому, бо слава Божа осьвітила його, а сьвітильник його - Агнець.

21:24b.REV.021.024 А народи, що будуть спасені, ходити муть у сьвітлї його; а царі земні принесуть славу і честь свою до нього.

21:25b.REV.021.025 А ворота його не будуть зачинятись днями; ночі бо не буде там

21:26b.REV.021.026 І принесуть славу і честь народів до него

21:27b.REV.021.027 І не ввійде до него нїщо погане, анї хто робить гидоту та лож, тільки ті, що написані в книзі життя Агнцевій.

22

22:1b.REV.022.001 І показав менї чисту ріку води життя, ясну як хришталь, що виходила з престола Божого і Агнцевого.

22:2b.REV.022.002 А посеред улицї його, та й по сей і по той бік ріки - дерево життя, що родить овощі дванайцять (раз), і що місяця свій овощ дає, а листє з дерева на сцїленнє поган.

22:3b.REV.022.003 І вже більш не буде жодного проклону; а престол Бога і Агнця буде в ньому, і слуги Його служити муть Йому

22:4b.REV.022.004 І побачять лице Його, а імя Його на чолах їх.

22:5b.REV.022.005 І ночі не буде там; і не потрібувати муть сьвічника і сьвітла сонця, бо Господь Бог осьвічує їх; і царювати муть по вічні віки.

22:6b.REV.022.006 І рече менї: Сї слова вірні і правдиві; і Господь, Бог сьвятих пророків, післав ангела свого, показати слугам своїм, що мав незабаром бути.

22:7b.REV.022.007 Ось прийду незабаром. Блаженний, хто хоронить слова пророцтва книги сієї.

22:8b.REV.022.008 А я Йоан, що бачив се і чув; і коли чув я, і бачив, упав я поклонитись перед ногами ангела, що менї се показував.

22:9b.REV.022.009 І каже менї: нї, глянь, я бо слуга-товариш твій, і братів твоїх пророків, і тих, що хоронять слова книги сієї: Богу поклони ся.

22:10b.REV.022.010 І глаголе менї: Не печатай слів пророцтва книги сієї; час бо близько.

22:11b.REV.022.011 Хто з'обіжає, нехай ще з'обіжає, і хто поганий, нехай ще опоганюєть ся; і хто праведний, нехай ще оправдуєть ся, і хто сьвятий, нехай ще осьвячуєть ся.

22:12b.REV.022.012 І ось, я прийду хутко, і заплата моя зо мною, щоб віддати кожному, яко ж буде дїло його.

22:13b.REV.022.013 Я АльФа і Омега, почин і конець, Первий і Останнїй.

22:14b.REV.022.014 Блаженні, що творять заповіді Його, щоб мали власть до дерева життя, і увійшли ворітьми в город.

22:15b.REV.022.015 А на дворі будуть пси, і чарівники, і перелюбника, і душогубці, і ідолські служителї, і кожен, хто любить і робить лож.

22:16b.REV.022.016 Я Ісус післав ангела мого, сьвідкувати вам усе по церквах. Я - корінь і рід Давидів, зоря ясна і рання.

22:17b.REV.022.017 А Дух і невіста глаголють: Прийди! і хто чув, нехай каже: Прийди! Хто жадний, нехай прийде, а хто хоче, нехай приймає воду життя дармо.

22:18b.REV.022.018 Сьвідкую ж також кожному, хто слухає словес пророцтва книги сієї: коли хто долежить до сього, доложить йому Бог і пораз, що написані в книзі сїй.

22:19b.REV.022.019 Коли ж хто уйме від словес книги пророцтва сього, уйме Бог часть його з книги життя, і з города сьвятого, та й з того, що написано в книзі сїй.

22:20b.REV.022.020 Сей, що про се сьвідкує, глаголе: Так, прийду хутко! Амінь. О, прийди, Господи Ісусе!

22:21b.REV.022.021 Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами. Амінь.