1 Timothy (Ukranian)

1

1:1b.1TI.001.001 Павел, апостол Ісуса Христа, по повелінню Бога, Спаса нашого, і Господа Ісуса Христа, надії нашої,

1:2b.1TI.001.002 Тимотею, правдивому сину в вірі: Благодать, милость, мир од Бога, Отця нашого, і Христа Ісуса, Господа нашого.

1:3b.1TI.001.003 Яко із ублагав я тебе пробувати в Єфесї, ідучи в Македонию, щоб завітував деяким не инше вчити,

1:4b.1TI.001.004 анї вважати на видумки та не скінчені родоводи, котрі більш роблять змагання, ніж Божого будування в вірі.

1:5b.1TI.001.005 Конець же завітування єсть любов з щирого серця та совісти благої і віри не лицемірної,

1:6b.1TI.001.006 у котрих деякі погрішивши, вдались у пусті слова,

1:7b.1TI.001.007 хотячи бути законоучителями, не розуміючи, нї що говорять, нї об чому впевняють.

1:8b.1TI.001.008 Знаємо ж, що закон добрий, кода хто його законно творить,

1:9b.1TI.001.009 знаючи се, що ве про праведника закон положений, а про беззаконних та непокірних, нечестивих та грішних, неправедних та скверних, про убивць батька й матери, про душогубців,

1:10b.1TI.001.010 про блудників, мужоложників, про людокрадів, брехунів, про тих, що криво присягають, і коли що иншого здоровій науцї противить ся,

1:11b.1TI.001.011 по славному благовістю блаженного Бога, котре менї звірено.

1:12b.1TI.001.012 І дякую Тому, хто скріпляє мене, Хрнсту Ісусу, Господу нашому, що за вірного мене вважав, поставивши мене на службу,

1:13b.1TI.001.013 мене, що був колись хулителем і гонителем і знущателсм, та помилувано мене; бо, невідаючи, робив я в невірстві.

1:14b.1TI.001.014 Намножила ся ж благодать Господа нашого вірою і любовю, що в Христї Ісусї.

1:15b.1TI.001.015 Вірне се слово і всякого прийняття достойне, що Христос Ісус прийшов у мир грішників спасти, між котрими я первий.

1:16b.1TI.001.016 Та ради сього й помилувано мене, щоб на менї первому показав Ісус Христос усе довготерпіннє, на приклад тим, що мають вірувати в Него на житте вічне.

1:17b.1TI.001.017 Цареві ж вічному нетлінному, невидимому, єдиному премудрому Богу честь і слава на віки вічні. Амінь.

1:18b.1TI.001.018 Се ж завітуваннє передаю тобі, сину Тимотею, по пророцтвах, що були перше про тебе, щоб воював ти в них доброю війною,

1:19b.1TI.001.019 маючи віру і добру совість, котру деякі відкинувши, од віри відпали.

1:20b.1TI.001.020 Між ними ж Іменей та Александр, котрих я передав сатанї, щоб навчились не хулити.

2

2:1b.1TI.002.001 Тим я молю перш усього творити благання, молитви, дякування за всїх людей,

2:2b.1TI.002.002 за царів і за всїх, що мають вдасть, щоб тихим і спокійним життєм нам жити у всякому благочесті і чистотї.

2:3b.1TI.002.003 Се бо добре і приятно перед Спасителем нашим Богом,

2:4b.1TI.002.004 котрий хоче, щоб усї люде спасли ся і до розуміння правди прийшли.

2:5b.1TI.002.005 Один бо Бог і один посередник між Богом і людьми, чоловік Ісус Христос,

2:6b.1TI.002.006 що дав себе на викуп за всїх: сьвідкуваннє временами своїми.

2:7b.1TI.002.007 На се ж поставлено мене проповідником і апостолом (глаголю правду в Христї, а не неправду) учителем поган у вірі і правдї.

2:8b.1TI.002.008 Оце ж хочу, щоб молились чоловіки на всякому місці, здіймаючи вгору преподобні руки, без гнїва і змагання.

2:9b.1TI.002.009 Так само й жінки, чисто вбираючись, із соромом та з чистотою, щоб украшували себе, не заплїтаннвм, не золотом або перлами, або шатами предорогими,

2:10b.1TI.002.010 а (як подобае жінкам, що пристали на благочесте) дїлами добрими.

2:11b.1TI.002.011 Жінка мовчки нехай вчить ся усякої покори.

2:12b.1TI.002.012 Жінцї ж учити не велю, анї орудувати чоловіком, а бути в мовчанню.

2:13b.1TI.002.013 Адама бо перше створено, опісля ж Еву;

2:14b.1TI.002.014 і Адама не зведено; жінка ж, як зведено Її, була в переступі.

2:15b.1TI.002.015 Спасеть ся ж ради родження дітей, коли пробувати ме в вірі та любові і в сьвятостї з чистотою.

3

3:1b.1TI.003.001 Вірне слово: коли хто єпископства хоче, доброго діла бажає.

3:2b.1TI.003.002 Треба ж єпископу бути непорочним, однієї жінки чоловіком, тверезим, цїломудрим, чесним, гостинним, навчаючим,

3:3b.1TI.003.003 не пяницею, не до бійки, йе до здирства, а тихим, несварливим, не сріблолюбцем,

3:4b.1TI.003.004 своїм домом щоб добре правив, дітей держав у слухняності з усякою повагою;

3:5b.1TI.003.005 (Коли бо хто своїм домом не вміє правити, то як йому про церкву Божу дбати?)

3:6b.1TI.003.006 не новохрищеним, щоб розгордившись не впав у суд дияволський.

3:7b.1TI.003.007 Треба ж йому і сьвідкуваннє добре мати від остороннїх, щоб не впав у ганьбу та в тенета дияволські.

3:8b.1TI.003.008 Дияконам так само (треба бути) чесним, не двоязичним, щоб не вживали багато вина, не здирствовали,

3:9b.1TI.003.009 мали тайну віри в чистій совісті.

3:10b.1TI.003.010 І про таких же (треба) перше впевнитись, а потім нехай служять, бувши непорочними.

3:11b.1TI.003.011 Жінкам (їх) так само (треба бути) чесним, не до осуди, тверезим, вірним у всьому.

3:12b.1TI.003.012 Диякони що б бували однієї жінки чоловіками, дїтьми добре правлячи і своїми домами.

3:13b.1TI.003.013 Бо хто добре дияконував, степень собі добрий здобував і велику одвагу у вірі, що в Христї Ісусї.

3:14b.1TI.003.014 Се ішшу тобі, уповаючи прийти до тебе скоро;

3:15b.1TI.003.015 коли ж загаюсь, що б ти знав, як треба в дому Божому жити, котрий єсть церква Бога живого, стовп і утвердженне правди.

3:16b.1TI.003.016 І справдї велика се тайна благочестя: Бог явив ся в тїлї, справдивсь у Дусї, показав ся ангелам, проповідано Його між поганами, увірували в Його по сьвіту, вознїс ся в славі.

4

4:1b.1TI.004.001 Дух же явно глаголе, що в останнї часи відступлять декотрі од віри, слухаючи духів лестивих і наук бісових,

4:2b.1TI.004.002 в лицемірстві брехливих, запеклих у совістї своїй,

4:3b.1TI.004.003 що боронять женитись (і велять вдержуватись) од їжи, що Бог створив на їду з подякою вірним і познавшим правду.

4:4b.1TI.004.004 Бо всяке створіннє Боже добре і шщо не гидке, коди з подякою приймаємо;

4:5b.1TI.004.005 осьвячуєть ся бо словом Божим і молитвою.

4:6b.1TI.004.006 Се все нагадуючи браттю, будеш добрий служитель Ісуса Христа, годований словами віри і доброю наукою, котрій послїдував еси.

4:7b.1TI.004.007 Скверних же і бабських байок цурай ся, а привчай себе до благочестя.

4:8b.1TI.004.008 Тілесна бо вправа мало корисна, а благочестє корисне на все, маючи обітницю життя нинішнього і будучого

4:9b.1TI.004.009 Вірне слово і всякого приняття достойне.

4:10b.1TI.004.010 На се бо і трудимось і ганять нас, що вповали на Бога живого, котрий єсть Спаситель усіх людей, а найбільш вірних.

4:11b.1TI.004.011 Звіщай се і навчай.

4:12b.1TI.004.012 Ніхто ж нехай молодістю твоєю не гордує; а будь взором для вірних, у слові, у життю, у любові, у дусі, у чистоті.

4:13b.1TI.004.013 Доки прийду, пильнуй читання, утїшення, науки.

4:14b.1TI.004.014 Не занедбай твого дарування, котре дано тобі пророцтвом, з положеннєм рук сьвященства.

4:15b.1TI.004.015 Про се дбай, в сьому пробувай, щоб успіх твій явен був у всїх.

4:16b.1TI.004.016 Пильнуй себе і науки; пробувай у сьому; се бо роблячи, і сам спасеш ся і ті, що слухають тебе.

5

5:1b.1TI.005.001 Старого не докоряй, а умоляй, як батька, молодших, як братів,

5:2b.1TI.005.002 старих жінок, як матїрок, молодших, як сестер, з усякою чистотою.

5:3b.1TI.005.003 Удовиць шануй, тих що справді удовицї.

5:4b.1TI.005.004 Коли ж котора вдовиця дїти або внучата має, нехай вчять ся перше свій дім благочестиво спорядити і віддячувати родителяя; се бо добре і любо перед Богом.

5:5b.1TI.005.005 Тая ж справді вдовиця, котора одинока, (та) вповае на Бога і пробував в молитвах і благаннях день і ніч.

5:6b.1TI.005.006 Котора ж роскошув, та жива - вмерла.

5:7b.1TI.005.007 І се наказуй, щоб непорочні були.

5:8b.1TI.005.008 Коли ж хто про своїх, а найбільш про домашнїх не промишляв, той відцуравсь віри, і гірший од не вірного.

5:9b.1TI.005.009 Удовицю ж вибирати не меньше лїт шестидесяти; таку щоб була одному мужу жінкою,

5:10b.1TI.005.010 в ділах добрих сьвідчена, чи дітей вгодувала, чи людей сторонніх приймала, чи сьвятим ноги вмивала, чи бідолашним помагала, чи до всякого діла доброго щира була.

5:11b.1TI.005.011 Молодих же вдовиць не приймай; бо, розбуявшись проти Хриета, схочуть заміж;

5:12b.1TI.005.012 маючи осуд, що першої віри відцурались.

5:13b.1TI.005.013 Ще ж без дїла звикають ходити по домах; не тілько ж без дїла, та й довгоязикі і пронозливі, говорять, чого не годить ся.

5:14b.1TI.005.014 Тим хочу, щоб молоді вдовицї йшли заміж, дїтей рожали, домом правили і нїякої причини не давали противному до поговору.

5:15b.1TI.005.015 Вже бо деякі звернули слїдом аа сатаною.

5:16b.1TI.005.016 Коли який вірний або вірна має вдовицї, нехай їм помагав, і нехай не, буде тягару для церкви, щоб правдивим удовицям помагати.

5:17b.1TI.005.017 Которі ж пресвитери пильнують добре, нехай удостоять ся двійної чести, найбільше ж ті, що трудять ся в слові і науцї.

5:18b.1TI.005.018 Глаголе бо писанне: Вола молотячого не заоброчуй; і: Достоїн робітник нагороди своєї.

5:19b.1TI.005.019 На пресвитера обвинувачення не приймай, хиба при двох або трьох сьвідках.

5:20b.1TI.005.020 Которі ж згрішять, обличай перед усїма, щоб і инші страх мали.

5:21b.1TI.005.021 Заклинаю перед Богом, і Господом Ісус-Христом, і вибраними ангелами, щоб се хоронив без пересуду, нічого не роблячи по привичцї (пристрастї).

5:22b.1TI.005.022 Рук скоро не клади нї на кого, анї приставай до чужих гріхів; себе чистим держи.

5:23b.1TI.005.023 Вже не пий водв, а потроху вина приймай, ради жолудка твого і частих твоїх недугів.

5:24b.1TI.005.024 В инших людей гріхи явні, попереджують на суд, а за иншими йдуть слїдом.

5:25b.1TI.005.025 Так само й добрі діла наперед явні, тай що инше, утаїтись не може.

6

6:1b.1TI.006.001 Которі слуги під ярмом, нехай уважають панів своїх достойними всякої чести, щоб імя Бомсе не хулилось і наука.

6:2b.1TI.006.002 Хто ж мав вірних панів, ті нехай не гордують ними, бо вони брати; а ще більш нехай служять, що вони вірні і любі, приймаючи благодать. Сього навчай і наказуй.

6:3b.1TI.006.003 Коли ж хто инше вчить і не приступає до здорових словес Господа нашого Ісуса Христа і до науки побожної,

6:4b.1TI.006.004 той розгордив ся, нічого не знаючи, а нездужаючи змаганнями та суперечкою, від чого буває зависть, сварка, поговори, лукаві думки,

6:5b.1TI.006.005 пусті розмови людей попсованого розуму, що втеряли правду і думають, що благочестє - надбаннє. Відступай від таких.

6:6b.1TI.006.006 Велике ж (таки) надбаннє благочестє з самодовольством.

6:7b.1TI.006.007 Нїчого бо не внесли ми у сьвіт, то й ясно, що нїчого не можемо винести.

6:8b.1TI.006.008 Маючи ж їжу й одежу, сим довольні будемо.

6:9b.1TI.006.009 Котрі ж хочуть забагатіти, впадають у напасть й тенета і в хотїння многі нерозумні і шкодливі, що топлять людей у безодню і погибель.

6:10b.1TI.006.010 Корень бо всього лихого срібролюбство; котрого инші бажаючи, заблудили од віри, і себе прибили многими муками.

6:11b.1TI.006.011 Ти ж, чоловіче Божий, від сього втїкай; побивай ся за правдою, благочестєм, вірою, любовю, терпіннєм, тихостю.

6:12b.1TI.006.012 Борись доброю боротьбою віри, держись вічнього життя, до котрого й покликано тебе, й визнав вся добре визнаннє перед многими сьвідками.

6:13b.1TI.006.013 Заповідаю тобі перед Богом, що оживлює все, і Христом Ісусом, що сьвідкував при Понтийському Пилатї добре визнаннє:

6:14b.1TI.006.014 додержати сю заповідь чистою, без докору, до явлення Господа нашого Ісуса Христа,

6:15b.1TI.006.015 котре свого часу явить блаженний і єдиний сильний Цар вад царями і Пан над панами;

6:16b.1TI.006.016 один, що має безсмертє, і живе в сьвітлї неприступному, котрого не бачив нїхто з людей, анї бачити не може; Йому ж честь і держава вічна. Амінь.

6:17b.1TI.006.017 Багатим у нинішнім віцї заказуй не високомудроватя, анї вповати на богацтво непевне, а на Бога ясивого, що дає нам усе щедро на втїху;

6:18b.1TI.006.018 добре робити, багатитись ділами добрими, охочими на подаванне бути і подїльчивими,

6:19b.1TI.006.019 скарбуючи собі добру основину в будущинї, щоб прийняти життє вічне.

6:20b.1TI.006.020 О Тимотею! хорони переказ, одвертаючись од скверного марнослова і перекорів неправдивого розуму,

6:21b.1TI.006.021 котрим деякі хвалячись, у вірі погрішили. Благодать з тобою. Амінь.