1 Thessalonians (Ukranian)

1

1:1b.1TH.001.001 Павел, та Сильван, та Тимотей до церков Солунських.у Бозї Отцї і Господї Ісусї Христї: Благодать вам і мир од Бога Отця і Господа Ісуса Христа.

1:2b.1TH.001.002 Дякуємо Богові всякого часу за всїх вас, роблячи спомин про вас у молитвах наших,

1:3b.1TH.001.003 без перестану згадуючи ваше діло віри, і працю любови, і терпіннє уповання на Господа нашого Ісуса Христа перед Богом і Отцем нашим,

1:4b.1TH.001.004 знаючи, браттє Богові любе, вибраннє ваше.

1:5b.1TH.001.005 Бо благовістє наше не було до вас у слові тілько, а і в силї, і в Дусі сьвятому, і в великій певнотї, яко ж і знаєте, які ми були між вами задля вас.

1:6b.1TH.001.006 І ви стали послїдувателями нашими і Господнїми, прийнявши слово в великому горю з радощами Духа сьвятого,

1:7b.1TH.001.007 так що ви стали ся взором усім віруючим у Македониї і Ахаї.

1:8b.1TH.001.008 Од вас бо промчало ся слово Господнє не тілько в Македониї і Ахаї, та й у всяке місце віра ваша в Бога пройшла, так що не треба нам що й казати.

1:9b.1TH.001.009 Вони бо самі про нас звіщають, який вхід мали ми до вас і як ви обернулись до Бога од ідолів, служити Богу живому і правдивому,

1:10b.1TH.001.010 і ждати Сина Його з небес, котрого воскресив з мертвих, Ісуса, збавляючого нас від наступаючого гнїва.

2

2:1b.1TH.002.001 Самі бо знаєте, браттє, про вхід наш між вас, що не марно він став ся;

2:2b.1TH.002.002 нї, пострадавши перед тим і дознавши зневаги, як знаєте, в Филипах, зосьмілились ми в Бозї нашому глаголати до вас благовістє Боже з великою боротьбою.

2:3b.1TH.002.003 Утїшеннє бо наше (було) не від лукавства, анї від нечистоти, анї в підступі,

2:4b.1TH.002.004 а яко ж ми вибрані від Бога, щоб повірити нам благовістє, так ми й глаголемо, не як ті, що людям догоджують, а Богу, що розвідує серця наші.

2:5b.1TH.002.005 Школи бо не було в нас лестивого слова до вас, яко ж знаєте, анї думки зажерливої: Бог сьвідок.

2:6b.1TH.002.006 Не шукали ми нї від людей слави, нї од вас, нї од инших, можучи в повазї бути, яко Христові апостоли.

2:7b.1TH.002.007 Нї, ми були тихі серед вас. Як мамка гріє дїток своїх,

2:8b.1TH.002.008 оттак, бажаючи вас, мали ми щиру волю, передати вам не тілько благовісте Боже, та ще й свої душі, тим що ви були нам любі.

2:9b.1TH.002.009 Згадайте бо, браттє, труд наш і працю: ніч бо і день роблячи, щоб нїкого з вас не отяготити, проповідували ми вам благовістє Боже.

2:10b.1TH.002.010 Ви сьвідки і Бог, як преподобне, і праведно, і непорочне ми обертались між вами віруючими,

2:11b.1TH.002.011 яко ж знаєте, що ми кожного з вас, як батько дїток своїх, утїшали і розважали, і сьвідкували;

2:12b.1TH.002.012 щоб ви ходили достойно перед Богом, що покликав вас у своє царство і славу.

2:13b.1TH.002.013 Того ж то й дякуємо Богові без перестану, що ви, прийнявши слово проповідї Божої від нас, прийняли не яко слово чоловіче, а (яко ж справдї є,) слово Боже, котре й орудує в вас віруючих.

2:14b.1TH.002.014 Ви бо, браттє, стали послїдувателями церквам Божим, що в Юдеї в Христї Ісусї, тим що й ви пострадали від своїх земляків, як і вони від Жидів,

2:15b.1TH.002.015 що вбили й Господа Ісуса і своїх пророків, і нас вигнали, й Богу не вгодили, і всїм людям противні,

2:16b.1TH.002.016 що забороняють нам глаголати поганам, щоб спасли ся, щоб сповнились гріхи їх всякого часу; настиг же їх на конець кнїв (Божий).

2:17b.1TH.002.017 Ми ж, браттє, осиротівши без вас на час-годину, лицем, а не сердцем, ще більш старались з великим бажаннєм бачити лице ваше.

2:18b.1TH.002.018 Тимже хотїли ми йти до вас, я таки Павел раз і вдруге, та й заборонив нам сатана.

2:19b.1TH.002.019 Яка бо нам надїя, або радість, або вінець похвали? чи й не ви ж перед Господом нашим Ісусом Христом у приході Його?

2:20b.1TH.002.020 Ви бо слава наша і радість.

3

3:1b.1TH.003.001 Тим же вже, не стерпівши, зволили ми зостати ся самим в Атинах,

3:2b.1TH.003.002 і послали ми Тимотея, брата нашого, й слугу Божого, й помічника нашого в благовістю Христовому, утвердити вас і втішити вас у вірі вашій,

3:3b.1TH.003.003 щоб нї один не хитавсь у горю сьому; самі бо знаєте, що нас на се поставлено.

3:4b.1TH.003.004 Бо коли і в вас були ми, наперед казали вам, що маємо горювати, яко ж і сталось, і знаєте.

3:5b.1TH.003.005 Того. ж то й я, більш не стерпівши, послав довідатись про віру вашу, щоб не спокусив вас спокусник, і не марний буде труд наш.

3:6b.1TH.003.006 Тепер же, як прийшов Тимотей до нас од вас, та благовістив нам про віру вашу і любов, і що маєте спомин про нас добрий завсїди, бажаючи нас видїти, яко ж і ми вас,

3:7b.1TH.003.007 тим то втішились ми, браттє, вами у всякому горю, і нужді нашій, вашою вірою:

3:8b.1TH.003.008 бо ми тепер живі, коли ви стоїте в Господі.

3:9b.1TH.003.009 Яку ж бо дяку Богу можемо оддати за вас, за всю радість, якою радуємось задля вас перед Богом нашим,

3:10b.1TH.003.010 ніч і день ревно молячись, щоб видїти лице ваше і доповнити недостаток віри вашої?

3:11b.1TH.003.011 Сам же Бог і Отець наш і Господь наш Ісус Христос нехай направить путь наш до вас.

3:12b.1TH.003.012 Вас же нехай Господь намножить і збагатить любовю один до одного й до всіх, яко ж і ми до вас,

3:13b.1TH.003.013 щоб утвердити серця ваші непорочні в сьвятостї перед Богом, Отцем нашим у прихід Господа наглого Ісуса Хриота з усіма сьвятими Його.

4

4:1b.1TH.004.001 Дальше ж благаємо вас, браттє, і напоминаємо в Господі Ісусї, яко ж прийняли від нас, як подобав вам ходити й угождати Богові, так щоб більш (у тому) достаткували.

4:2b.1TH.004.002 Бо знаєте, які заповіді дали ми вам Господом Ісусом.

4:3b.1TH.004.003 Така бо воля Божа, осьвяченнє ваше, щоб ви вдержувались од блуду,

4:4b.1TH.004.004 щоб кожен з вас знав, як держати посудину свою у сьвятостЇ і честі,

4:5b.1TH.004.005 не в страстї похотній, яко ж і погане, що не знають Бога;

4:6b.1TH.004.006 щоб нїхто не переступав нї в якому дїлї і не обманював брата свого: тим що Господь відомститель за все те, яко ж ми й перше казали вам і сьвідкували.

4:7b.1TH.004.007 Не покликав бо нас Бог на нечистоту, а на сьвятость.

4:8b.1TH.004.008 Тимже, хто відкидає, відкидає не чоловіка, а Бога, що дав нам і Духа свого сьвятого.

4:9b.1TH.004.009 Що ж до братньої любови, то не треба писати вам, самі бо ви навчені від Бога любити один одного.

4:10b.1TH.004.010 І справді ви так чините всїм братам по всій Македониї. Благаємо ж вас, браттє, достаткувати ще більш,

4:11b.1TH.004.011 і щоб пильно дбали (про те, щоб) бути тихими, та чинити своє, та робити своїми руками, яко ж ми заповідали вам,

4:12b.1TH.004.012 щоб ви чесно ходили проти тих, що осторонь (вас), і не ввали нужди нї в чому.

4:13b.1TH.004.013 Не хочу ж, браттє, щоб ви не відали про тих, що впокоїлись, щоб не скорбіли ви, як инші, що не мають надії.

4:14b.1TH.004.014 Бо коли віруємо, що Христос умер і воскрес, так Бог і тих, що поснули в Ісусї, приведе з Ним.

4:15b.1TH.004.015 Се бо дам глаголемо словом Господнїм, що ми, которі зостанемось живими до приходу Господнього, не попередимо тих, що впокоїлись.

4:16b.1TH.004.016 Сам бо Господь з повелїннем, з голосом архангелським і з трубою Божою зійде з неба, і мертві в Христї воскреснуть найперше;

4:17b.1TH.004.017 потім ми, которі зостанемось живі, вкупі з ними будемо підхоплені в хмарах назустріч Господові на воздух, і так завсїди з Господем будемо.

4:18b.1TH.004.018 Тим же втішайте .один одного словами сими.

5

5:1b.1TH.005.001 Про часи ж і пори, браттє, не треба вам писати.

5:2b.1TH.005.002 Бо самі ви добре знаєте, що день Господень, як злодїй у ночі, так прийде.

5:3b.1TH.005.003 Бо, як ховорити муть: "Упокій і безпечність", тоді несподівано настигне на них погибель, як муки на маючу в утробі, і не втїчуть вони.

5:4b.1TH.005.004 Ви ж, браттє, не в темряві, щов той день як злодій, захопив вас.

5:5b.1TH.005.005 Усі ви сини сьвітла і сини дня; ми не (сини) ночи або тьми.

5:6b.1TH.005.006 Тимже оце не спімо, як инші, а пильнуймо і будьмо тверезі.

5:7b.1TH.005.007 Ті бо, що сплять, у ночі сплять, і що впивають ся, у ночі впивають ся.

5:8b.1TH.005.008 Ми ж, (сини) дня, тверезїмо ся, одягнувшись у броню віри та любови і шолом надїї на спасенне.

5:9b.1TH.005.009 Бо не призначив нас Бог на гнїв, а на одержаннє спасення, через Господа нашого Ісуса Христа,

5:10b.1TH.005.010 що вмер за нас, щоб, чи то пильнуємо, чи то спимо, укупі з Ним жили.

5:11b.1TH.005.011 Того ж то втїшайте один одного і збудовуйте один одного, яко ж і робите.

5:12b.1TH.005.012 Благаємо ж вас, браттє, знайте тих, которі працюють між вами, і старшинують над вами в Господї, і навчають вас,

5:13b.1TH.005.013 і поважайте їх вельми високо в любові за діло їх. Живіть мирно між собою.

5:14b.1TH.005.014 Благаємо ж вас, браттє, урозумлюйте непорядних, утішайте малодушних, піддержуйте немочних, довго терпіть усім.

5:15b.1TH.005.015 Гледїть, щоб нїхто не оддавав злом за зло, а завсїди про добре дбайте і один для одного, і для всіх.

5:16b.1TH.005.016 Всякого часу радуйтесь.

5:17b.1TH.005.017 Без перестану молїтесь.

5:18b.1TH.005.018 За все дякуйте: така бо воля Божа в Христї Ісусї про вас.

5:19b.1TH.005.019 Духа не вгашуйте.

5:20b.1TH.005.020 Пророцтвами не гордуйте.

5:21b.1TH.005.021 Всього досліджуйте; доброго держітесь.

5:22b.1TH.005.022 Од усякого виду лихого вдержуйтесь.

5:23b.1TH.005.023 Сам же Бог упокою нехай осьвятить вас зовсім, і ввесь ваш дух, і душа, і тіло нехай збережеть ся непорочне у прихід Господа нашого Іеуса Христа.

5:24b.1TH.005.024 Вірен, Хто покликав вас. Він і зробить (се).

5:25b.1TH.005.025 Браттє, молїте ся за нас.

5:26b.1TH.005.026 Витайте все браттє цїлуваннем сьвятим.

5:27b.1TH.005.027 Заклинаю вас Господом, прочитати посланнє се перед усїм браттем.

5:28b.1TH.005.028 Благодать Господа нашого Ісуса Христа з вами. Амінь.