1 Corinthians (Ukranian)

1

1:1b.1CO.001.001 Павел, покликаний апостол Ісуса Христа, волею Божою, та Состен брат,

1:2b.1CO.001.002 церкві Божій в Коринтї, осьвяченим в Ісусї Христї, покликаним сьвятим, з усїма, которі призивають імя Господа нашого Ісуса Христа, на всякому місці, у них і в нас:

1:3b.1CO.001.003 благодать вам і впокій од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

1:4b.1CO.001.004 Дякую Богу моєму всякого часу за вас про благодать Божу, дану вам в Христї Ісусї,

1:5b.1CO.001.005 тим, що у всьому ви збагатились ним у всякім слові і всякім знанню,

1:6b.1CO.001.006 яко ж сьвідченнє Христове утверджено в вас,

1:7b.1CO.001.007 так що ви не маєте недостатку нї в однім даруванню, дожидаючись одкриття Господа нашого Ісуса Христа,

1:8b.1CO.001.008 котрий і утвердить вас до кінця, щоб ви були невинуваті в день Господа нашого Ісуса Христа.

1:9b.1CO.001.009 Вірен бо Бог, через котрого покликані ви в общеннє Сина Його, Ісуса Хрнста, Господа нашого.

1:10b.1CO.001.010 Благаю ж вас, браттє, імям Господа нашого Ісуса Христа, щоб те саме говорили ви всі, і щоб не було між вами розділення, а щоб були з'єднані в одному розумінню і в одній мислі.

1:11b.1CO.001.011 Звіщено бо менї про вас, браттє моє, від Хлоїних, що між вами єсть незгодини.

1:12b.1CO.001.012 Кажу ж про те, що кожен з вас говорить: Я Павлів; а я Аполосів; а я КиФіїн; а я Христів.

1:13b.1CO.001.013 Хиба поділивсь Христос? хиба Павла розпято за вас? або в імя Павлове хрестились ви?

1:14b.1CO.001.014 Дякую Богові, що я нікого з вас не охрестив, тільки Криспа та Гая,

1:15b.1CO.001.015 щоб хто не сказав, що в імя моє я охрестив.

1:16b.1CO.001.016 Хрестив же я й СтеФанів дім; більш не знаю, чи кого другого хрестив.

1:17b.1CO.001.017 Не послав бо мене Христос хрестити, а благовістити, не в премудрости слова, щоб не опустїв хрест Христів.

1:18b.1CO.001.018 Слово бо про хрест погибаючим дурощі, нам же, що спасаємось, сила Божа.

1:19b.1CO.001.019 Писано бо: Погублю премудрість премудрих, і розум розумних відкину.

1:20b.1CO.001.020 Де мудрець? де письменник? де дослїджуватель віку сього? Чи не обернув Бог премудрість сьвіта сього в дурощі?

1:21b.1CO.001.021 Коли бо у премудрості Божій не пізнав сьвіт Бога премудростю, то зводив Бог дурощами проповіді спасти віруючих.

1:22b.1CO.001.022 Коли і Жиди ознак доповняють ся, і Греки премудростї шукають,

1:23b.1CO.001.023 ми проповідуємо Христа рознятого, Жидам поблазнь, Грекам же дурощі,

1:24b.1CO.001.024 самим же покликаним, і Жидам і Грекам, Божу силу й Божу премудрість:

1:25b.1CO.001.025 тим що немудре Боже мудріще від людей, а неміцне Боже кріпше людей.

1:26b.1CO.001.026 Спогляньте бо ва покликаннє ваше, браттє, що небагато (між вами) премудрих по тїлу, небагато сильних, небагато благородних;

1:27b.1CO.001.027 ні, немудре сьвіїа вибрав Бог, щоб осоромити премудрих, і безсильне сьвіта вибрав Бог, щоб осоромити потужне,

1:28b.1CO.001.028 і незначне сьвіту і погорджене вибрав Бог, і те чого нема, щоб те, що є, в нїщо обернути,

1:29b.1CO.001.029 щоб не велсчалось нїяке тїло перед Ним.

1:30b.1CO.001.030 З Него ж і ви в Христї Ісусї, що став ся нам премудростю від Бога, і праведностю, і освяченнєм, і викупленнєм,

1:31b.1CO.001.031 щоб, яко ж писано: Хто хвалить ся, в Господі хвалив ся.

2

2:1b.1CO.002.001 І я, прийшовши до вас, браттє, прийшов не з високим словом або премудростю, звіщаючи вам сьвідченнє Боже.

2:2b.1CO.002.002 Бо я надумавсь, не знати нічого між вами, тільки Ісуса Христа, та й Його рознятого.

2:3b.1CO.002.003 І був я в вас у слабосиллї, в страсї і в великій трівозї.

2:4b.1CO.002.004 І слово мов, і проповідь моя не в переважливих словах людської премудрості, а в явленню духа і сили,

2:5b.1CO.002.005 щоб віра ваша була не в мудрості людській, а в силі Божій.

2:6b.1CO.002.006 Премудрість же промовляємо між звершеними, та премудрість не віка сього, анї князів віка сього, що зникають,

2:7b.1CO.002.007 а промовляємо премудрість Божу тайну, закриту, котру Бог призначив перш віків на славу нашу,

2:8b.1CO.002.008 котрої ніхто з князів віка сього не пізнав; бо коли б пізнали, то Господа слави не розпяли б.

2:9b.1CO.002.009 Нї, яко ж писано: Чого око не видїло, нї ухо не чуло і що на серце чоловікові не зійшло, те наготовив Бог тим, хто любить Його.

2:10b.1CO.002.010 Нам же Бог відкрив Духом своїм; бо Дух усього досліджує, навіть і глибокостей Божих.

2:11b.1CO.002.011 Хто бо з людей знає, що в чоловіку, окрім духа чоловічого, що в ньому? Так і що в Бозї, нїхто не знає тільки Дух Божий.

2:12b.1CO.002.012 Ми ж не духа сьвіта прийняли а Духа, що від Бога, щоб знали, що нам дароване від Бога.

2:13b.1CO.002.013 Се промовляємо не ученими словами людської премудрости, а навченими Духом сьвятим, духовні (речи) духовним (словом) подаючи.

2:14b.1CO.002.014 Душевний же чоловік не приймає, що єсть Духа Божого; дурощі бо воно йому, і не може зрозуміти, бо се духовно треба розбірати.

2:15b.1CO.002.015 Духовний же розбірає все, він же від нїкого не розбираєть ся.

2:16b.1CO.002.016 Хто бо зрозумів ум Господень, щоб ясувати його ? Ми ж ум Христів маємо.

3

3:1b.1CO.003.001 І я, браттє, не міг промовляти до вас, яко до духовних, а яко до тїлесних, яко до малолїтків у Христї.

3:2b.1CO.003.002 Молоком поїв вас, а не стравою; ще бо не змогли (знести того), та ще й тепер не можете, ще бо ви тїлесні.

3:3b.1CO.003.003 Коли бо між вами зависть та сварня, та незгода, то хиба ж не тілесні ви й хиба не чоловічим робом ходите?

3:4b.1CO.003.004 Коли бо каже хто: Я Павлів; другий же: Я Аполосів; то хиба ж не тілесні ви?

3:5b.1CO.003.005 Хто ж Павел і хто Аполос? Та же ж вони тільки слуги, через котрих ви увірували, і як кому дав Господь.

3:6b.1CO.003.006 Я посадив, Аполос поливав, Бог ж зростив.

3:7b.1CO.003.007 Тим то ніщо й той, хто садить, і хто поливає, а хто зрощує - Бог.

3:8b.1CO.003.008 Хто ж садить і хто поливає, сї одно, кожний же прийме нагороду свою по своїм труді.

3:9b.1CO.003.009 Бо ми Божі помічники, ви Боже поле, Божа будівля.

3:10b.1CO.003.010 По благодаті Божій, даній мені, яко мудрий будівничий, положив я основину, инший же будує. Нехай же кожен дпвить ся, як він будує.

3:11b.1CO.003.011 Иншої бо підвалини ніхто не може положити окрім тієї, що положена, котра єсть Ісус Христос.

3:12b.1CO.003.012 Коли ж хто будує на сій підвалині з золота, срібла, дорогого каменя, дерева, сїна, очерету, -

3:13b.1CO.003.013 кожного діло буде явне; день бо (Господень) покаже, тим що в огні відкриеть ся, і яка в кожного робота, огонь випробує.

3:14b.1CO.003.014 Коди робота встоїть, хто вибудував - прийме нагороду.

3:15b.1CO.003.015 Коли робота згорить, понесе шкоду, сам же спасеть ся, тільки так, як через огонь.

3:16b.1CO.003.016 Хиба не знаєте, що ви храм Божий, і Дух Божий живе в вас ?

3:17b.1CO.003.017 Коли хто зруйнує Божий храм, зруйнує його Бог: бо храм Божий сьвят, котрий єсте ви.

3:18b.1CO.003.018 Нехай ніхто себе не обманює. Коли хто між вами здасть ся мудрим у віку сьому, нехай буде дурним, щоб бути премудрим.

3:19b.1CO.003.019 Бо премудрість сьвіта сього - дурощі у Бога, писано бо: Спіймає премудрих в хитрощах їх.

3:20b.1CO.003.020 І знов: Господь знає думки мудрих, що вони марні.

3:21b.1CO.003.021 Тимже нїхто нехай не хвалить ся в людях; все бо ваше:

3:22b.1CO.003.022 Чи то Павел, чи Аполос, чи Кифа, чи сьвіт, чи життє, чи смерть, чи теперішнє, чи будуче, - все ваше,

3:23b.1CO.003.023 ви ж Христові, а Христос Божий.

4

4:1b.1CO.004.001 Так нас нехай вважає чоловік, яко слуг Христових, і доморядників тайн Божих.

4:2b.1CO.004.002 Ще ж до того від доморядників вимагають, щоб кожного знайдено вірним.

4:3b.1CO.004.003 Та се в мене найменша річ, щоб мене судили ви або людський суд; ні, я й сам себе не суджу.

4:4b.1CO.004.004 Бо нічого на себе не знаю, та сим я не оправдуюсь; суддя ж мій Бог.

4:5b.1CO.004.005 Тимже ні про що перше часу не судіть, доки прийде Господь, котрий висьвітить сховане в темряві і виявить думки сердець; а тоді похвала, буде кожному від Бога,

4:6b.1CO.004.006 Се ж, браттє, приложив я до себе та Аполоса задля вас, щоб ви з нас навчились не думати більш того, шо написано, щоб один перед одним не неслись гордо проти другого.

4:7b.1CO.004.007 Хто бо тебе одрізняє? що ж маєш, чого не прийняв (од Бога)? а коли прийняв, то чого величаєш ся, мов би не прийнявши?

4:8b.1CO.004.008 Ви вже ситі, вже забагатіли, без нас зацарювали. О, щоб ви зацарювали, щоб і ми з вами царювали!

4:9b.1CO.004.009 Та я думаю, що Бог нас, апостолів, яко останніх поставив, мов на смерть призначених; бо видовищем зробились ми сьвітові, і ангелам, і людям.

4:10b.1CO.004.010 Ми дурні задля Христа, ви ж мудрі в Христї; ми немічні, ви ж кріпкі; ви славні, ми ж безчесні.

4:11b.1CO.004.011 Ще ж і до сієї години й голодуємо й жаждуемо, й наготїєм і биті в лице, і тиняємось,

4:12b.1CO.004.012 і трудимось, працюючи своїми руками; нас лають, а ми благословляємо; нас гонять, ми терпимо;

4:13b.1CO.004.013 нас хулять, ми молимось; мов сьміттє сьвіту стали ся ми, ометиця всім аж досі.

4:14b.1CO.004.014 Не на сором вам се пишу, а яко дітей моїх любих остерегаю.

4:15b.1CO.004.015 Бо, коли б ви мали й тисячі наставників у Христї, та батьків небагато; бо в Христї Ісусї благовістєм я вас появив (зродив).

4:16b.1CO.004.016 Благаю ж оце вас, будьте послїдувателями моїми.

4:17b.1CO.004.017 Про се післав я до вас Тимотея, мою любу дитину і вірного в Господі, котрий вам нагадає про дороги мої в Христї, яко ж усюди у всякій церкві я навчаю.

4:18b.1CO.004.018 Мов би не мав я до вас прийти, так розгордїли деякі.

4:19b.1CO.004.019 Я ж прийду скоро до вас, коли Господь схоче, і розвідаю не слово розгордївших, а силу.

4:20b.1CO.004.020 Не в слові бо царство Боже, а в силї.

4:21b.1CO.004.021 Чого хочете? чи з лозиною прийти менї до вас, чи з любовю і духом лагідности?

5

5:1b.1CO.005.001 Звідусюди чути, що між вами перелюб, та такий перелюб, про який і між поганами не чувати, щоб хто жінку батька свого має.

5:2b.1CO.005.002 І ви розгордїли, а не лучче б сумувати вам, щоб вилучено з між вас такого, що дїло се робить?

5:3b.1CO.005.003 Я ж бо, небувши між вами тїлом, а бувши духом, уже присудив, яко бувший (між вами), щоб того, хто так робить,

5:4b.1CO.005.004 в імя Господа нашого Ісуса Христа, як зберетесь ви і дух мій силою Господа нашого Ісуса Христа,

5:5b.1CO.005.005 видали такого сатанї на погибель тїла, щоб дух спас ся в день Господа Ісуса.

5:6b.1CO.005.006 Не добре величаннє ваше. Хиба не знаєте, що трохи квасу все місиво заквашує.

5:7b.1CO.005.007 Очистьте ж старий квас, щоб ви були нове місиво, яко ж ви й є безквасні, бо пасха наша, Христос, заколена за нас.

5:8b.1CO.005.008 Тим же сьвяткуймо не в старому квасї, анї в квасі злоби та лукавства, а в опрісноках чистоти і правди.

5:9b.1CO.005.009 Писав я до вас ув одному листї, щоб ви не мішались із перелюбниками,

5:10b.1CO.005.010 та не в загалі з перелюбниками сьвіта сього, або з зажерливими, або хижаками, або ідолослужителями; бо мусїли б хиба з сьвіта сього зійти.

5:11b.1CO.005.011 Тепер же я писав вам, щоб не мішались, коли хто, звавшись братом, буде або перелюбник, або зажерливий, або ідолослужитель, або злоріка, або пяниця, або хижак; з таким і не їсти.

5:12b.1CO.005.012 Чого бо менї й тих судити, що осторонь (вас)? Хиба не тих, що в серединї, ви судите?

5:13b.1CO.005.013 Тих же, що осторонь. Бог судить. То ж вилучте лукавого з між себе.

6

6:1b.1CO.006.001 Не вже ж із вас хто сьміє, мавши дїло з другим, судитись перед неправедними, а не перед сьвятими?

6:2b.1CO.006.002 Хиба не знаєте, що сьвяті сьвіт судити муть? а коди сьвіт судити меть ся од вас, то хиба ви не достойні найменших річей судити ?

6:3b.1CO.006.003 Хиба не знаєте, що ми ангелів судити мем, а не тількі житейські речі?

6:4b.1CO.006.004 Коли ж маєте судитись про житейські речі, то хоч би упослїджених у церкві беріть за суддів.

6:5b.1CO.006.005 На сором вам глаголю: Хиба нема між вами й одного мудрого, котрий зміг би розсудити між братами своїми?

6:6b.1CO.006.006 Нї, брат з братом судить ся, та ще й перед невірними!

6:7b.1CO.006.007 І се вже зовсім сором вам, що ви судитесь між собою. Чом би вам раднїш кривди не терпіти? чом лучче не терпіти шкоди?

6:8b.1CO.006.008 Нї, ви самі кривдите, та обдираєте, та ще й братів.

6:9b.1CO.006.009 Або хиба не знаєте, що неправедні царства Божого не наслїдять? Не обманюйте себе: нї блудникн, ні ідолослужителї, нї перелюбники, а пещені, нї мужоложники,

6:10b.1CO.006.010 нї злодії, нї зажерливі, нї пяницї, нї злоріки, нї хижаки царства Божого не наслідять.

6:11b.1CO.006.011 А такими з вас деякі були; та ви обмились, та осьвятились, та справдились імям Господа Ісуса і Духом Бога нашого.

6:12b.1CO.006.012 Все менї можна, та не все ко-ристнє; все менї можна, та нічому не дам орудувати мною.

6:13b.1CO.006.013 їжа про черево, й черево про їжу; Бог же те й те зруйнує. Тїло ж не про перелюб, а про Господа, а Господь про тїло.

6:14b.1CO.006.014 Бог же Господа підняв, то й нас підійме силою своєю.

6:15b.1CO.006.015 Хиба не знаєте, що тїла ваші члени Христові? Узявши ж члени Христові, невже зроблю (їх) членами перелюбниці? Нехай не буде!

6:16b.1CO.006.016 Хиба не знаєте, що, хто пригорнеть ся до перелюбницї, той одно (з нею) тїло? Будуть бо, рече, вдвох одно тїло.

6:17b.1CO.006.017 Хто ж пригорнеть ся до Господа, той один (з Ним) дух.

6:18b.1CO.006.018 Утікайте від перелюбу. Усякий гріх, що робить чоловік, осторонь тїла; хто ж робить перелюб, проти свого тїла грішить.

6:19b.1CO.006.019 Хиба не знаєте, що тїло ваше храм Духа сьвятого, що (живе) в вас, котрого маєте від Бога, і ви не свої?

6:20b.1CO.006.020 Ви бо куплені цїною; тим прославляйте Бога в тїлї вашому і в дусі вашому, вони Божі.

7

7:1b.1CO.007.001 Про що ж ви писали до мене, то добре б чоловікові до жінки не приставати.

7:2b.1CO.007.002 Та задля (ухилення) перелюбу, кожен свою жінку нехай має, і кожна свого чоловіка нехай має.

7:3b.1CO.007.003 Нехай чоловік оддає жінці, яку треба, любов; так само й жінка чоловікові.

7:4b.1CO.007.004 Жінка над своїм тїлом не має власти, а чоловік; так же само й чоловік над своїм тілом не має власти, а жінка.

7:5b.1CO.007.005 Не вхиляйтесь одно від одного, хиба що по згоді на (який ся) час, щоб пробували в пості та молитві, та й знов докупи сходьтесь, щоб сатана не спокутував вас невдержаннєм вашим.

7:6b.1CO.007.006 Се ж глаголю по дозволу, а не по наказу.

7:7b.1CO.007.007 Бажаю бо, щоб усї люде були, як я сам. Тільки ж свій дар має кожен від Бога: один так, другий так.

7:8b.1CO.007.008 Глаголю ж нежонатим та вдовицям: Добре їм, коли зістануть ся, як і я.

7:9b.1CO.007.009 Коли ж не вдержять ся, нехай женять ся; лучче бо женитись, нїж розпалюватись.

7:10b.1CO.007.010 Жонатим же завітую не я, а Господь: Жінка нехай не розлучається з чоловіком.

7:11b.1CO.007.011 Коли ж і розлучить ся, то нехай буде без чоловіка, або нехай з чоловіком помирить ся; та й чоловік щоб з жінкою не розлучав ся.

7:12b.1CO.007.012 Иншим же я глаголю, не Господь: Коли которий брат мав жінку, що де вірує, а любо їй жити з ним, нехай не відпуска її.

7:13b.1CO.007.013 І котора жінка мав чоловіка, ще не вірує, а йому любо жити з нею, нехай не відпуска його.

7:14b.1CO.007.014 Осьвячуєть ся бо чоловік неві руючий в жінцї, і осьвячуєть ся жінка невіруюча в чоловікові; ато діти ваші були б нечисті; тепер же сьвяті.

7:15b.1CO.007.015 Коли ж невіруючий розлучаєть ся, нехай розлучаєть ся; не приневолюєть ся бо брат або сестра у такому; у впокою ж бо покликав нас Бог;

7:16b.1CO.007.016 Як бо ти знаєш, жінко, що може спасеш чоловіка? Або як ти знаєш, чоловіче, що може жінку спасеш?

7:17b.1CO.007.017 Тільки, як кожному уділив Бог, і як кожного покликав Господь, так нехай й ходить. І се всїм церквам наказую.

7:18b.1CO.007.018 Чи хто в обрізанню покликаний, нехай не притворюєть ся. Чи в необрізанню хто покликаний, нехай не обрізуєть ся.

7:19b.1CO.007.019 Обрізаннє нїщо, і необрізаннє ніщо, а хороненнє заповідей Божих.

7:20b.1CO.007.020 Кожний, у якому покликанню покликаний, у тому нехай і зостаєть ся.

7:21b.1CO.007.021 Невільником ти покликаний? не журись; а коли можна й вільним стати ся, раднїще (тим) користуй ся.

7:22b.1CO.007.022 Покликаний бо у Господї невільник, той визволений у Господа. Так само й хто вільним покликаний, той невільник Христів.

7:23b.1CO.007.023 Цїною ви куплені; не робіть ся невільниками людскими.

7:24b.1CO.007.024 У чому кожен покликаний, браттє, в тому нехай і пробував перед Богом.

7:25b.1CO.007.025 Про дів же наказу Господнього не маю, а даю раду, яко помилуваний від Господа, щоб вірним бути.

7:26b.1CO.007.026 Думаю, що се добре задля теперішньої нужди, щоб чоловіку так бути.

7:27b.1CO.007.027 Одруживсь єси з жінкою? не шукай розводу. Розвів ся єси з жінкою, не шукай жінки.

7:28b.1CO.007.028 Як же й ожениш ся, (ще) не згрішив єси; як і віддасть ся діва, не згрішила; та горе по тілу мати муть такі; я ж вас щаджу.

7:29b.1CO.007.029 Се ж глаголю, браттє, що час короткий, і щоб ті, хто має жінку, були наче не мають;

7:30b.1CO.007.030 і хто плаче, наче не плачуть; хто радуєть ся, наче не радують ся; хто купує, наче не осягають;

7:31b.1CO.007.031 і хто користуєть ся сим сьвітом, наче не користують ся; переходить бо образ сьвіта сього.

7:32b.1CO.007.032 Я ж хочу, щоб ви не журились. Нежонатий журить ся про Господнє, як угодити Господові;

7:33b.1CO.007.033 жонатий же журить ся про сьвітове, як угодити жінцї.

7:34b.1CO.007.034 Єсть (також) ріжннця між жінкою і дівицею: Незамужня журить ся про Господнє, щоб бути сьвятою тїлом і духом; а замужня журить ся про сьвітове, як угодити мужові.

7:35b.1CO.007.035 Се ж вам на користь вашу глаголю, не щоб вам накинути сїло, а ради чемности і приступу вашого до Господа без озирання.

7:36b.1CO.007.036 Коли ж хто думав, що соромно для дївицї його, коли перецьвіте і так мусить бути, той, що хоче, нехай робить, не згрішить; нехай ідуть заміж.

7:37b.1CO.007.037 Которий стоїть твердо в серці, не маючи примусу, та мав власть над своєю волею, і розсудив так у серцї своїм, щоб держати дівицю свою, добре робить.

7:38b.1CO.007.038 Тим же хто віддає заміж, добре робить; а хто не віддає, лучче робить.

7:39b.1CO.007.039 Жінка звязана законом, доки жив чоловік її; як же вмре чоловік її, вільна вона йти, за кого схоче, тільки в Господї.

7:40b.1CO.007.040 Щасливша ж, коли так пробувати ме по моїй радї; думаю ж, що й я маю Духа Божого.

8

8:1b.1CO.008.001 Шо ж до ідолських посьвятів, знаємо, що всї знанне маємо. Знаннє ж надимає, а любов вбудовує.

8:2b.1CO.008.002 Коли ж хто думає, що він знає що, то ніколи ще нїчого не знає, як треба знати.

8:3b.1CO.008.003 Коли ж хто любить Бога, то сей пізнаний від Него.

8:4b.1CO.008.004 Що ж до їди посьвятів ідолських, знаємо, що ідоли нїщо в сьвітї, і що нема иніпого Бога, тільки один.

8:5b.1CO.008.005 Бо хоч і в так звані боги, чи то на небі, чи то на землї (як многі боги і многі пани);

8:6b.1CO.008.006 та наш один Бог Отець, від котрого все і ми для Него; і один Господь Ісус Христос, через Котрого усе (стало ся), і ми через Него.

8:7b.1CO.008.007 Нї, не у всіх знанне; деякі з совістю ідолською аж досї, яко посьвят ідолський їдять; і совість їх, бувщц недужою, сквернить ся.

8:8b.1CO.008.008 Їжа ж нас не поставляє перед Богом; бо анї луччі ми, коли їмо, анї гірші, коли не їмо.

8:9b.1CO.008.009 Гледїть же, щоб ніколи ся ваша власть не була спотиканнєм (людям) недужим.

8:10b.1CO.008.010 Бо коли хто побачить тебе, що маючи знаннє, (за столом) сидищ у ідолському храмі, то чи совість його, яко недужого, не збудуєть ся, щоб їсти посьвяти ідолські?

8:11b.1CO.008.011 І погибне через твоє знаннє недужий брат, за котрого Христос умер.

8:12b.1CO.008.012 Грішачи ж так проти братів та вражаючи їх недужу совість, ви грішите проти Христа.

8:13b.1CO.008.013 Тим же, коли їжа блазнить брата мого, не їсти му мясива до віку, щоб не блазнити брата мого.

9

9:1b.1CO.009.001 Хиба ж я не апостол? хиба ж я не вільний? хиба ж я Ісуса Христа, Господа нашого, не бачив? хиба не моє ви дїло в Господї?

9:2b.1CO.009.002 Коли иншим я не апостол, то все ж вам; ви бо печать апостолування мого в Господї.

9:3b.1CO.009.003 Оце моя відповідь тим, хто судить мене.

9:4b.1CO.009.004 Хиба ми не маємо власти їсти і пити?

9:5b.1CO.009.005 Хиба не маємо власти сестру-жінку водити, як инші апостоли, й брати Господнї, і Кифа?

9:6b.1CO.009.006 Або один я та Варнава не маємо власти, щоб не робити?

9:7b.1CO.009.007 Хто воїнствує коли своїми доходами? хто садить виноградник, та й овощу його не їсть? або хто пасе стадо, та й молока з стада не їсть?

9:8b.1CO.009.008 Хиба се я глаголю яко чоловік? чи не говорить сього й закон ?

9:9b.1CO.009.009 Бо в Мойсейовім законї писано: Не завязуй рота волові, як молотить. Хиба про волів дбає Бог?

9:10b.1CO.009.010 чи задля нас як раз глаголе? Задля нас бо написано, що в надії мусить ратай орати, і хто молотить, (робить се) з надїєю, бути спільником свого вповання.

9:11b.1CO.009.011 Коли ми духовне сїяли вам, то чи велика річ, коли ми тілесне ваше жати мем?

9:12b.1CO.009.012 коли инші бувають спільниками (сієї) власти над вами, то чи не більше ми? Та не користувались ми властю сією, а все терпимо, щоб не з'упинити як не будь благовістя Христового.

9:13b.1CO.009.013 Чи то ж не знаєте, що хто коло сьвятого служить, ті з сьвятого їдять? і хто коло жертівнї пильнує, ті від жертівнї частину приймають.

9:14b.1CO.009.014 Так і Господь повелів тим, хто проповідує благовісте, з благовістя жити.

9:15b.1CO.009.015 Я ж нічим з сього не користувавсь, і не (для того) се написав, щоб так роблено для мене; бо лучче мені вмерти, нїж щоб хто славу мою знівечив.

9:16b.1CO.009.016 Коли бо благовіствую, нема мені слави, примус бо на менї лежить, і горе мені, коли не благовіствую!

9:17b.1CO.009.017 Коли бо роблю се охотою, маю нагороду; коли ж проти волї, то роблю службу, звірену менї.

9:18b.1CO.009.018 За що ж мені нагорода? (За те,) що благовіствуючи без користї, подаю благовісте Христове, так щоб не надуживати моєї властїв благовістю.

9:19b.1CO.009.019 Бувши бо вільний від усїх (не підневолений нїкому), зробив я себе усїм слугою, щоб більш придбати:

9:20b.1CO.009.020 Я став ся Жидам, як Жидовин, щоб Жидів придбати; тим, що під законом, був я як під законом, щоб тих, що під законом, придбати;

9:21b.1CO.009.021 беззаконним - як беззаконний (не бувши беззаконним Богу, а законним Христу), щоб придбати беззаконних;

9:22b.1CO.009.022 недужим я був недужий, щоб недужих придбати. Усїм був я все, щоб конче деяких спасти.

9:23b.1CO.009.023 Се ж роблю задля благовістя, щоб бути спільником у йому.

9:24b.1CO.009.024 Хиба не знаєте, що ті, що на гонах біжять, усї біжять, а один приймає нагороду? Так біжіть і ви, щоб осягли.

9:25b.1CO.009.025 Кожен же, хто бореть ся, від усього вдержуєть ся. Ті ж, щоб тлїнний вінець прийняти, а ми нетлїнний.

9:26b.1CO.009.026 Оце ж я так біжу, не якби на непевне; подвизаюсь так, не якби повіттє бючи.

9:27b.1CO.009.027 А морю тіло мов і підневолюю, щоб, иншим проповідуючи, самому инодї не бути нікчемним.

10

10:1b.1CO.010.001 Не хочу ж, браттє, щоб ви не знали, що отці наші всі під хмарою були, і всі через море переходили;

10:2b.1CO.010.002 і всї в Мойсея хрестили ся в хмарі і в морі;

10:3b.1CO.010.003 і всі ту саму їжу духовну їли;

10:4b.1CO.010.004 і всї той самий напиток духовний пили; бо пили з духовної скелї, що йшла за ними, скеля ж була Христос

10:5b.1CO.010.005 Та многих з них не вподобав Бог, бо поражені були в пустині.

10:6b.1CO.010.006 Се ж стало ся нам прикладом, щоб не бажали лихого, яко ж і вони бажали.

10:7b.1CO.010.007 Анї ідослужителями не робіть ся, яко ж деякі з них, яко ж писано: Посідали люде їсти й пити і встали грати.

10:8b.1CO.010.008 Анї робім перелюбу, як деякі з них робили, та й полягло їх за один день двайпять три тисячі.

10:9b.1CO.010.009 Анї спокутуймо Христа, яко ак деякі з тих спокутували, та й погинули від гадюк.

10:10b.1CO.010.010 Анї нарекаймо, яко ж деякі з них нарекали, та й погинули від губителя.

10:11b.1CO.010.011 Усе ж се прикладами стало ся їм, прописано ж на науку нашу, на котрих конець віку прийшов.

10:12b.1CO.010.012 Тимже, хто думає стояти, нехай гледить, щоб не впав.

10:13b.1CO.010.013 Не яка спокуса настигла на вас, тільки чоловіча; вірен же Бог, котрий не допустить, щоб ви були спокушені більш, нїж що здолїєте (знести); а зробить із спокусою й вихід, щоб ви здолїли знести.

10:14b.1CO.010.014 Тим, любі моі, втікайте від ідолського служення.

10:15b.1CO.010.015 Яко мудрим глаголю; судіть, що я глаголю:

10:16b.1CO.010.016 Чаша благословення, котру благословляємо, хиба не єсть общенне крови Христової? хлїб, що переломлюємо, хиба не єсть общеннє тїла Христового?

10:17b.1CO.010.017 Бо один хлїб, одно тїло ми многі; всї бо від одного хлїба причащаємось.

10:18b.1CO.010.018 Погляньте на Ізраїля по тїлу; хиба ті, що їдять посьвяти, не спільники жертівнї?

10:19b.1CO.010.019 що ж я кажу? що ідол що-небудь єсть? або посьвят ідолський що-небудь всть?

10:20b.1CO.010.020 Нї, а що посьвячують погане, бісам посьвячують, а не Богові. Не хочу ж, щоб ви були спільниками бісів.

10:21b.1CO.010.021 Не можете чашу Господню пити і чашу бісовську, не можете трапезї Господнїй причащати ся і трапезї бісовській.

10:22b.1CO.010.022 Чи нам же роздражати Господа? хиба ми дужчі Його?

10:23b.1CO.010.023 Все менї можна, та не все на користь; все мені можна, та не все збудовує.

10:24b.1CO.010.024 Нїхто свого нехай не шукає, а кожен (того) що другого.

10:25b.1CO.010.025 Все, що на торгу продасть ся, їжте, нїчого не сумнячись задля совісти.

10:26b.1CO.010.026 Бо Господня земля і повня її.

10:27b.1CO.010.027 Коли ж хто з невірних запрошує вас і схочете пійти, то все поставлене перед вами їжте, нічого не сумнячись задля совісти.

10:28b.1CO.010.028 Коли ж хто вам скаже: Се ідолський посьвят, тодї не їжте задля того, хто вам сказав, і задля совісти; бо Господня земля і повня її.

10:29b.1CO.010.029 Про совість же я кажу, не про свою, а про другого; чого бо вілність моя судити маеть ся від совісти другого?

10:30b.1CO.010.030 Коли ж я благодаттю причащаю ся, на що мені хулу приймати (за те), за що дякую?

10:31b.1CO.010.031 Оце ж, чи то їсте, чи пете, чи що инше робите, все на славу Божу робіть.

10:32b.1CO.010.032 Не будьте спотиканнєм нї Жидам, нї Грекам, нї церкві Божій,

10:33b.1CO.010.033 яко ж і я у всьому всїм годжу, не своєї шукаючи користи, а користи многих, щоб спасли ся.

11

11:1b.1CO.011.001 Будьте послїдувателями моїми, яко ж і я Христів.

11:2b.1CO.011.002 Хвалю ж вас, браттє, що все моє памятаєте і, яко ж я передав вам, перекази держите.

11:3b.1CO.011.003 Хочу ж, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова Христос, голова жінці чоловік, голова ж Христу - Бог.

11:4b.1CO.011.004 Усякий чоловік, що молить ся або пророкує, покривши голову, осоромлює голову свою.

11:5b.1CO.011.005 Усяка ж жінка, що молить ся або пророкує, не покривши голови, осоромлює голову свою; одно ж бо воно й те саме, якби була й обголена.

11:6b.1CO.011.006 Коли бо не покриваєть ся жінка, нехай і стрижеть ся; коли ж сором жінцї стригти ся чи голити ся, нехай покриваєть ся.

11:7b.1CO.011.007 Чоловік бо не має покривати голови, образом і славою Божою бувши, жінка ж славою чоловічою.

11:8b.1CO.011.008 Бо не чоловік од жінки, а жінка від чоловіка.

11:9b.1CO.011.009 І не сотворено чоловіка ради жінки, а жінку ради чоловіка.

11:10b.1CO.011.010 Тим і мусить жінка знак власті мати на голові ради ангелів.

11:11b.1CO.011.011 Однако ж нї чоловік без жінки, нї жінка без чоловіка, в Господї.

11:12b.1CO.011.012 Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку, все ж від Бога.

11:13b.1CO.011.013 Самі між собою судїть: чи личить жінці непокритій молитись Богу?

11:14b.1CO.011.014 Або чи не сама ж природа навчає вас, що коли чоловік мав довге волоссє, то сором йому?

11:15b.1CO.011.015 Жінка ж, коли має довге волоссє, се слава їй; бо волоссє замість покриття їй дано.

11:16b.1CO.011.016 Коли ж хто єсть сварливим, то ми такого звичаю не маємо, нї церкви Божі.

11:17b.1CO.011.017 Се ж завіщаючи, не хвалю, що не на лучче, а на гірше збираєтесь.

11:18b.1CO.011.018 Бо найперш, як сходитесь ви в церкву, чую, що буває роздїленнє між вами, й почасти вірю.

11:19b.1CO.011.019 Треба бо й єресям між вами бути, щоб вірні між вами явились.

11:20b.1CO.011.020 Як же сходитесь до купи, то не на те, щоб Господню вечерю їсти.

11:21b.1CO.011.021 Кожен бо свою вечерю попереду поїсть, і один голодує, другий ж впиваєть ся.

11:22b.1CO.011.022 Хиба бо домів не маєте, щоб їсти й пити? чи церквою Божою гордуєте і осоромлюєте неимущих? Що ж вам сказати? чи похвалити вас у сьому? Не похвалю.

11:23b.1CO.011.023 Я бо прийняв од Господа, що й передав вам, що Господь Ісус тієї ночи, котрої був виданий, прийняв хлїб,

11:24b.1CO.011.024 і, хвалу віддавши, переломив, і рече: Прийміть, їжте, се єсть тіло моє, що за вас ламлене; се робіть на мій спомин.

11:25b.1CO.011.025 Так само й чашу по вечері глаголючи: Ся чаша єсть новий завіт у крові моїй; се робіть, скільки раз пєте, на мій спомин.

11:26b.1CO.011.026 Скільки бо раз їсте хлїб сей і чашу сю пєте, смерть Господню звіщаєте, доки (Він) прийде.

11:27b.1CO.011.027 Тим же, хто їсти ме хлїб сей і пити ме чашу Господню недостойно, винен буде тїла і крови Господньої.

11:28b.1CO.011.028 Нехай же розгледить чоловік себе і так нехай хлїб їсть і чашу пє.

11:29b.1CO.011.029 Хто бо їсть і пє недостойно, суд собі їсть і пє, нерозсуджаючи про тіло Господнє.

11:30b.1CO.011.030 Того-то многі між вами недужі та слабі, й заснуло доволі.

11:31b.1CO.011.031 Бо коли б ми самі себе розсуджували, то не були б осуджені.

11:32b.1CO.011.032 Бувши ж осудженими, від Бога караємось, щоб з сьвітом не осудились.

11:33b.1CO.011.033 Тимже, браттє моє, зійшовшись їсти, один одного дожидайте.

11:34b.1CO.011.034 Коли ж хто голодний, дома нехай їсть, щоб на суд не сходились. Про остальне ж, як прийду, дам порядок.

12

12:1b.1CO.012.001 Про духовне ж браттє, не хочу, щоб ви не знали.

12:2b.1CO.012.002 Ви знаєте, що як були ви поганами, то до ідолів безголосих воджено вас, мов ведених.

12:3b.1CO.012.003 Тим кажу вам, що нїхто, Духом Божим глаголючи, не проклинає Ісуса, і нїхто не може назвати Господа Ісуса, як тільки Духом сьвятим.

12:4b.1CO.012.004 Між даруваннями в ріжниця, Дух же той самий.

12:5b.1CO.012.005 І ріжниця між служеннями, а той самий Господь.

12:6b.1CO.012.006 І ріжниця між роботами, один же Бог, що робить усе у всіх.

12:7b.1CO.012.007 Кожному ж дасть ся явленне Духа на користь.

12:8b.1CO.012.008 Тому бо Духом дасть ся слово премудрости, другому слово знання тим же Духом;

12:9b.1CO.012.009 иншому ж віра тим же Духом; иншому ж дарування сцїлення тим же Духом;

12:10b.1CO.012.010 иншому ж робленнє чудес; иншому ж пророкуваннє; иншому розпізнаванне духів; иншому ж усякі мови; иншому виклади мів (язиків).

12:11b.1CO.012.011 Все ж се дїйствує один і той же Дух, уділяючи кожному, яко ж хоче.

12:12b.1CO.012.012 Як бо тіло одно, а членів має багато, всі ж члени одного тїла, хоч багато їх, а одно тїло, так і Христос.

12:13b.1CO.012.013 Бо одним Дихом усї ми в одно тїло хрестились, чи то Жиди, чи Греки, чи невільники, чи вільні, і всі одним Духом напоєнї.

12:14b.1CO.012.014 До тїло не єсть один член, а многі.

12:15b.1CO.012.015 Коли скаже нога: я не рука, от же я не від тїла, то хиба через се не єсть від тїла?

12:16b.1CO.012.016 І коли скаже ухо: я не око, то ж я не від тїла, то хиба через те не єсть від тїла?

12:17b.1CO.012.017 Коли б усе тїло (було) око, де ж (був би) слух? Коли б усе слух, де понюх?

12:18b.1CO.012.018 Та Бог розложив члени кожного по одному з них в тїлї, яко ж схотів.

12:19b.1CO.012.019 Коли ж би все (було) один член, то де (було б) тїло?

12:20b.1CO.012.020 Тепер же багато членів, а тїло одно.

12:21b.1CO.012.021 Не може ж око сказати руці: Не треба мені тебе; або знов голова ногам: Не треба мені вас.

12:22b.1CO.012.022 Нї, которі члени тїла здають ся слабшими, ті тим більше потрібні;

12:23b.1CO.012.023 і которі здають ся нам неповажнїшими в тїлї, тим більше чести додаємо, і менше чесні наші (члени) більшу окрасу приймають.

12:24b.1CO.012.024 Звичайним бо нашим того не треба. Та Бог зложив тїло, давши більшу честь послїднїйшому,

12:25b.1CO.012.025 щоб не було розділення в тїлї, а щоб члени однаково один про одного дбали.

12:26b.1CO.012.026 І коли терпить один член, терплять з ним усі члени; а коли славить ся один член, радують ся з ним усї члени.

12:27b.1CO.012.027 Ви ж тїло Христове і члени від части (з особна).

12:28b.1CO.012.028 І инших поставив Бог у церкві найперш апостолів, вдруге пророків, втретє учителів, потім сили, а там даровання, сцїлення, помагання, порядкування, всякі мови.

12:29b.1CO.012.029 Хиба всї апостоли? хиба всі пророки? хиба всї учителі? хиба всї сили?

12:30b.1CO.012.030 хиба всї мають дарованнє сцїлення? хиба вони всї глаголють мовами? хиба всї викладають?

12:31b.1CO.012.031 Жадайте ж дарувань луччих, і я покажу вам ще кращу дорогу.

13

13:1b.1CO.013.001 Коли мовами людськими глаголю й ангелськими, любови ж не маю, то став ся я як мідь дзвіняча і бубен гудячий.

13:2b.1CO.013.002 Коли маю пророцтво і знаю всі тайни і все знаннє, і коли маю всю віру, так щоб і гори переставляти, любови ж не маю, то я нїщо.

13:3b.1CO.013.003 І коли роздам увесь маєток мій, і коли тіло моє передам, щоб його спалено, любови ж не маю, то ніякої користи мені (з того).

13:4b.1CO.013.004 Любов довго терпить, милосердує; любов не завидує; любов не величаєть ся, не надимаєть ся,

13:5b.1CO.013.005 не осоромлює, не шукає свого, не пориваєть ся до гнїву, не думає лихого;

13:6b.1CO.013.006 не веселить ся неправдою, а веселить ся правдою;

13:7b.1CO.013.007 все покриває, всьому йме віри, на все вповає, все терпить.

13:8b.1CO.013.008 Любов ніколи не впадає (гине); чи то ж пророцтва, вони впадуть; чи то мови, вони замовкнуть; чи то знаннє, воно зникне.

13:9b.1CO.013.009 Бо від части знаємо і від части пророкуємо.

13:10b.1CO.013.010 Як же прийде звершене, тодї те, що від части, зникне.

13:11b.1CO.013.011 Як був я малоліток, то яко малолїток говорив, яко малолїток розумів, яко малоліток думав; як же став чоловіком, то покинув дитяче.

13:12b.1CO.013.012 Бачимо бо тепер через дзеркало, в загадці, тоді ж лицем до лиця; тепер пізнаю від части, тоді ж пізнаю, яко ж і я познаний.

13:13b.1CO.013.013 Тепер же пробувають віра, надїя, любов, сї троє; більша ж із сих любов.

14

14:1b.1CO.014.001 Дбайте про любов і жадайте духовного, найбільше ж, щоб пророкувати.

14:2b.1CO.014.002 Бо, хто говорить (чужою) мовою, не людям говорить, а Богу; бо нїхто не чує його; а духом він говорить тайне.

14:3b.1CO.014.003 Хто ж пророкує, людям говорить на збудованнє, і напоминаннє і утїшеннє.

14:4b.1CO.014.004 Хто говорить (чужою) мовою, себе збудовує; а хто пророкує, церкву збудовує.

14:5b.1CO.014.005 Хочу ж, щоб усї ви говорили мовами, та раднїщ, щоб пророкували; більший бо хто пророкує, ніж хто говорить мовами, хиба що й вияснює, щоб церква збудованнє прийняла.

14:6b.1CO.014.006 Тепер же, браттє, коли прийду до вас, мовами говорячи, то що вам за користь, коли вам не говорити му або одкриттєм, або знаннєм, або пророцтвом, або наукою?

14:7b.1CO.014.007 Ба й бездушне, що дає голос, чи сопілка, чи гуслї, коли різноти голосу не дає, як розуміти, що виграєть ся в сопілку або в гуслї.

14:8b.1CO.014.008 Бо коли й сурма невиразний голос дає, то хто готовити меть ся до бою?

14:9b.1CO.014.009 Так само й ви, коли подасте мовою незрозуміле слово, як зрозумієть ся говорене? на вітер бо говорити мете.

14:10b.1CO.014.010 Стільки, як от буває, родів слів на сьвітї, і ні одно з них без голосу.

14:11b.1CO.014.011 Коли ж не зрозумію значіння слів, буду тому, хто говорить, чужоземець, і хто говорить, чужоземець менї.

14:12b.1CO.014.012 Так і ви, коли дбаєте про дари духовні, то гледїть, щоб збагатіли ними на збудованне церкві.

14:13b.1CO.014.013 Так, хто говорить (чужою) мовою, нехай молить ся, щоб міг вияснювати.

14:14b.1CO.014.014 Коли бо молюсь (чужою) мовою, дух мій молить ся, розумінне ж моє без'овочне.

14:15b.1CO.014.015 Що ж (робити)? Молити мусь духом, молити мусь же й розуміннєм; співати му духом, співати му й розуміннєм.

14:16b.1CO.014.016 Бо коли благословити меш духом, то як той, хто займе місце невче-ного, скаже на твоє дякуваннє, коли він не знає, що говориш.

14:17b.1CO.014.017 Ти бо добре дякуєш, тільки ж другий не збудовуєть ся.

14:18b.1CO.014.018 Дякую Богу моєму, що я більш усіх вас говорю мовами.

14:19b.1CO.014.019 Тільки ж у церкві лучче мені пять слів промовити розуміннєм моїм, щоб і инших навчити, нїж десять тисяч слів (чужою) мовою.

14:20b.1CO.014.020 Браттє, не бувайте дїти розуміннєм; нї, в лихому бувайте малолїтниками, у розумінню ж звершеними.

14:21b.1CO.014.021 В законї писано: Чужими язиками й чужими устами говорити му людям сим, та й так не послухають мене, глаголе Господь.

14:22b.1CO.014.022 Тимже язики на ознаку не тим, хто вірує, а невірним; пророцтво ж не невірним, а віруючим.

14:23b.1CO.014.023 Коли оце зійдеть ся вся церква докупи, і всі чужими мовами заговорять, увійдуть же і невчені або невірні, то чи не скажуть, що ви дурієте?

14:24b.1CO.014.024 Коли ж усї пророкують і ввійде хто невірний або невчений, то від усїх буде докорений і від усіх суджений.

14:25b.1CO.014.025 І так тайни серця його виявлять ся, і так припавши лицем, поклонить ся Богові, звіщаючи, що справді з вами Бог.

14:26b.1CO.014.026 Що ж (треба робити), браттє? Коли сходитесь, і кожен псальму має, науку має, мову має, одкритте має, виясненнє має, - усе на збудованнє нехай буде.

14:27b.1CO.014.027 Коли хто (чужою) мовою говорить, (говоріть) по двоє, а найбільш по троє, і чергами, а один нехай вияснює.

14:28b.1CO.014.028 Коли ж нема вияснювателя, то нехай мовчить у церкві; собі ж нехай говорить та Богові.

14:29b.1CO.014.029 Пророки ж нехай по двоє і по троє говорять, а инші нехай міркують.

14:30b.1CO.014.030 Коли ж другому, що сидить, одкриєть ся (що), перший нехай мовчить.

14:31b.1CO.014.031 Можете бо всї один за одним пророкувати, щоб усї навчались і всі утішались.

14:32b.1CO.014.032 І духи пророцькі пророкам корять ся.

14:33b.1CO.014.033 Не єсть бо Бог безладу, а впокою, як по всіх церквах у сьвятих.

14:34b.1CO.014.034 Жінки ваші в церквах нехай мовчять; бо не дозволено їм говорити, а щоб корили ся, яко ж закон глаголе.

14:35b.1CO.014.035 Коли ж хочуть чого навчитись, нехай дома в своїх чоловіків питають; сором бо жінкам у церкві говорити.

14:36b.1CO.014.036 Хиба од вас слово Боже вийшло? або до вас одних досягло?

14:37b.1CO.014.037 Коли хто думає пророком бути або духовним, нехай розуміє, що те що пишу вам, се заповіді Господні.

14:38b.1CO.014.038 Коли ж хто не розуміє, нехай не розуміє.

14:39b.1CO.014.039 Тимже, браттє, бажайте пророкувати, та й говорити мовами не боронїть.

14:40b.1CO.014.040 Усе нехай поважно та до ладу робить ся.

15

15:1b.1CO.015.001 Звіщаю ж вам, браттє, благовістє, що я благовіствував вам, котре й прийняли ви, і в котрому встояли,

15:2b.1CO.015.002 котрим і спасаєтесь, коли памятаєте, яким словом я благовіствував вам, хиба що марно увірували.

15:3b.1CO.015.003 Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос умер за наші гріхи по писанням,

15:4b.1CO.015.004 і що поховано Його, і що встав третього дня по писанням,

15:5b.1CO.015.005 і що явив ся Кифі, а опісля дванайцятьом.

15:6b.1CO.015.006 Після того явив ся більш пяти сотень братам разом, з котрих більше живуть і досі, инші ж і впокоїлись,

15:7b.1CO.015.007 Після того явив ся Якову, а потім усім апостолам.

15:8b.1CO.015.008 На останок же всїх, мов якому недорідку, явивсь і менї.

15:9b.1CO.015.009 Я бо останнїй з апостолів, котрий недостоєн зватись апостолом, бо гонив церкву Божу.

15:10b.1CO.015.010 Благодаттю ж Божою я те, що є; і благодать Його до мене була не марна, а більш усїх їх працював я; не я ж, а благодать Божа, що зо мною.

15:11b.1CO.015.011 Чи то ж я, чи то вони, так проповідуємо, і так ви увірували.

15:12b.1CO.015.012 Коли ж про Христа проповідуеть ся, що Він з мертвих устав, то як се деякі між вами кажуть, що нема воскресення мертвих?

15:13b.1CO.015.013 Коли ж воскресення мертвих нема, то й Христос не воскрес;

15:14b.1CO.015.014 коли ж Христос не воскрес, то марна проповідь наша, марна ж і віра ваша.

15:15b.1CO.015.015 І ми являємось кривими сьвідками Божими, бо сьвідкували про Бога; що воскресив Христа, котрого не воскресив, - коли мертві не встають.

15:16b.1CO.015.016 Бо коли мертві не встають, то й Христос не встав.

15:17b.1CO.015.017 А коли Христос не встав, то марна віра ваша: ви ще в гріхах ваших

15:18b.1CO.015.018 Тоді й померші в Христї погибли.

15:19b.1CO.015.019 Коли тільки в сьому житті вповаємо на Христа, то окаяннїшї (нещасливійші) ми всіх людей.

15:20b.1CO.015.020 Тепер же Христос устав з мертвих; первістком між мертвими став ся.

15:21b.1CO.015.021 Яко ж бо через чоловіка (прийшла) смерть, так через чоловіка й вос-кресенне з мертвих.

15:22b.1CO.015.022 Як бо в Адамі всі вмирають, так і в Христї всі оживають.

15:23b.1CO.015.023 Кожен своїм порядком: Первісток Христос, а потім Христові у приході Його.

15:24b.1CO.015.024 Тоді (прийде) конець, як передасть царство Богу й Отцеві, як зруйнує всяке старшинуваннє і всяку власть і силу.

15:25b.1CO.015.025 Мусить бо Він царювати, доки положить усїх ворогів під ноги Його.

15:26b.1CO.015.026 Останній ворог зруйнуєть ся - смерть.

15:27b.1CO.015.027 Усе бо впокорив під ноги Його. Коли ж рече, що все впокорено, то явно, що окрім Того, хто покорив Йому все.

15:28b.1CO.015.028 Коли ж упокорить ся Йому все, тодї і сам Син упокорить ся Тому, хто впокорив Йому все, щоб Бог був усе у всьому.

15:29b.1CO.015.029 Ато що робити муть ті, хто хрестить ся ради мертвих, коли зовсім мертві не встають? чого ж і хрестять ся ради мертвих?

15:30b.1CO.015.030 Чого ж і ми небезпечимось всякого часу?

15:31b.1CO.015.031 Що-дня вмираю; так (по правді нехай буде) мені ваша похвала, що маю в Христї Ісусї, Господі нашому.

15:32b.1CO.015.032 Коли б я чоловічим робом боров ся з зьвірями в ЄФесї, то яка менї користь, коли мертві не встають? Нумо їсти й пити, бо завтра помремо.

15:33b.1CO.015.033 Не обманюйте себе: ледачі бесіди псують добрі звичаї.

15:34b.1CO.015.034 Протверезїть ся праведно та не грішить; бо деякі не знають Бога. На сором вам глаголю.

15:35b.1CO.015.035 Та хто-небудь скаже: Як у стануть мертві? і в якому тїлї прийдуть?

15:36b.1CO.015.036 Безумний! що ти сієш, не оживе, коли не вмре.

15:37b.1CO.015.037 І що сїєш, не тіло будуче сієш, а голе зерно, як лучить ся, пшеничне, або яке инше.

15:38b.1CO.015.038 Бог же дає йому тіло, яке схоче, і кожному насїнню своє тіло.

15:39b.1CO.015.039 Не кожне тїло таке саме тїло; тільки инше тїло в людей, инше тїло в скотини, инше у риб, инше ж у птаства.

15:40b.1CO.015.040 (Єсть) і тіла небесні й тіла земні, та инша слава небесних, а инша земних.

15:41b.1CO.015.041 Инша слава сонця, а инша слава місяця, і инша слава зір; зоря бо від зори відрізняєть ся славою.

15:42b.1CO.015.042 Так і воскресеннє мертвих. Сїєть ся у зотлїннє, устає у нетлінню.

15:43b.1CO.015.043 Сїєть ся в безчестю, устає в славі; сїєть ся в немочі, устає в силї.

15:44b.1CO.015.044 Сїєть ся тїло душевне, устає тіло духовне; єсть тїло душевне і єсть тїло духовне.

15:45b.1CO.015.045 Так і написано: Став ся первий чоловік Адам душею живою, а останній Адам духом животворящим.

15:46b.1CO.015.046 Тільки перш не духовне (було), а душевне, духовне ж потім.

15:47b.1CO.015.047 Первий чоловік із землї земний; другий чоловік Господь з неба.

15:48b.1CO.015.048 Який земний, такі й земні; і який небесний, такі й небесні.

15:49b.1CO.015.049 І яко ж носили ми образ земного, так носити мем і образ небесного.

15:50b.1CO.015.050 Се ж глаголю, браттє, що тїло і кров царства Божого наслїдити не може; і зотлїнне незотлїння не наслїдить.

15:51b.1CO.015.051 Ось тайну вам глаголю: Всі нї впокоїмось, всі ж перемінимось.

15:52b.1CO.015.052 У хвилину, у миг ока, за останньою трубою - бо затрубить, і мертві повстають нетлїнними, і ми попереміняємось.

15:53b.1CO.015.053 Треба бо тлінному сьому одягнутись у нетлїннє, і смертному сьому одягнутись у безсмерте.

15:54b.1CO.015.054 Як же тлінне се одягнеть ся в нетлїнне і смертне се одягнеть ся в без-смертє, тоді станеть ся написане слово: Пожерта смерть побідою.

15:55b.1CO.015.055 Де в тебе, смерте, жоло? де в тебе, пекло, побіда?

15:56b.1CO.015.056 Жоло ж смерти - гріх, а сила гріха - закон.

15:57b.1CO.015.057 Богу ж дяка, що дав нам побіду через Господа нашого Ісуса Христа.

15:58b.1CO.015.058 Тимже, браттє моє любе, бувайте тверді, стійкі, надто збогачуючисі у дїлї Господньому завсїди, знаючи що праця ваша не марна перед Господем.

16

16:1b.1CO.016.001 Про милостиню ж для сьвятих, як я розпорядив у церквах Галатийських, так і ви робіть.

16:2b.1CO.016.002 Первого дня в тижні нехай кожен з вас у себе складає, скарбуючи, як йому ведеть ся, щоб не тоді, як прийду, складку робити.

16:3b.1CO.016.003 Як же прийду, то которих ви ухвалите, тих пішлю з листами віднести дар ваш у Єрусалим.

16:4b.1CO.016.004 Коли ж буде достойно, щоб і мені йти, зо мною пійдуть.

16:5b.1CO.016.005 Прийду ж до вас, як Македонию перейду (Македонию бо проходжу).

16:6b.1CO.016.006 У вас же може загаюсь, або й зазимую, щоб ви провели мене, куди я дійду.

16:7b.1CO.016.007 Не хочу бо вас тепер переходом бачити; маю ж надію, якийсь час пробути в вас, коли Господь дозволить.

16:8b.1CO.016.008 Пробуду ж у Єфесї до пятидесятницї.

16:9b.1CO.016.009 Двері бо великі й широкі відчинились мені, і багато (в мене) противників.

16:10b.1CO.016.010 Як же прийде Тимотей, гледїть, щоб без страху був у вас; дїло бо Господнє робить, яко ж і я.

16:11b.1CO.016.011 То нехай нїхто ним не гордує, а випроводіть його з упокоєм, щоб прийшов до мене; жду бо його з браттєм.

16:12b.1CO.016.012 Що ж до Аполоса брата, то вельми просив я його, щоб прийшов до вас з браттєм; та зовсім не було волї в него, щоб прийти тепер, прийде ж, як мати ме догідний час.

16:13b.1CO.016.013 Пильнуйте, стійте в вірі, мужайтесь і утверджуйтесь.

16:14b.1CO.016.014 Все вам нехай в любові дїєть ся.

16:15b.1CO.016.015 Благаю ж вас, браттє (ви знаєте семю Стефанову, що вона первоплід Ахайський, і що на служеннє сьвятим оддали себе),

16:16b.1CO.016.016 щоб і ви корились таким і кожному, хто помагає нам і працює.

16:17b.1CO.016.017 Зрадів же я приходом Стефановим і Фортунатовим і Ахаїковим; бо недостачу вашу вони сповнили.

16:18b.1CO.016.018 Заспокоїли бо мій дух й ваш; пізнавайте ж оце таких.

16:19b.1CO.016.019 Витають вас Церкви Азийські. Витають вас у Господі много Аквила і Прискила з домашньою їх церквою.

16:20b.1CO.016.020 Витають вас усї брати. Витайте один одного цїлуваннєм сьвятим.

16:21b.1CO.016.021 Витаннє моєю рукою Павловою.

16:22b.1CO.016.022 Коли хто не любить Господа Ісуса Христа, нехай буде проклят, маран ата!

16:23b.1CO.016.023 Благодать Господа Ісуса Христа з вами.

16:24b.1CO.016.024 Любов моя з усіма вами у Христї Ісусї. Амінь.